Серия "Вершини світового письменства"

Роман известного американского писателя-романтика — одно из выдающихся произведений мировой литературы XIX ст. Это овеянный поэзией моря драматический рассказ о полном приключений и опасностей кругосветном плавании китобойного судна «Пеквод», рассказ о героизме, настойчивости и выносливости в стремлении к Цели. Безустанная погоня капитана Ахава и его команды за грозным Белым Китом символизирует борьбу человеческой воли и разума с темными силами.

В другому романі історичної дилогії про Генріха IV видатний німецький письменник-реаліст Генріх Манн (1871–1950) зображує Генріха гуманістом, що із зброєю в руках бореться за торжество прогресивних для його епохи ідей, за можливість тривалого миру для свого народу й усієї Європи. Письменник підводить читача до зіставлення боротьби реакції і прогресу в зображувану ним епоху з боротьбою між силами миру і війни у бурхливій атмосфері 30-х років XX сторіччя.

Широковідомий твір присвячений життю й діяльності видатного казахського поета-просвітителя Абая Кунанбаева (1845–1904). Письменник подає широку панораму життя казахського народу кінця XIX — початку XX ст. Роман удостоєний Ленінської премії.

Події, відтворені в романі видатного італійського письменника (1785 — 1873), відбуваються на території Міланського герцогства. Це історія двох юних закоханих із маленького ломбардського села — Ренцо Трамальїно та Лючії Монделли, яким доводиться подолати багато перешкод і зазнати чимало пригод, перш ніж вони зможуть поєднати свої долі. Автор таврує феодальне засилля, продажність правосуддя, змальовує портрети князьків роздрібненої країни, що тероризують народ і чинять беззаконня, використовуючи...

Роман видатного польського письменника Генрика Сенкевича (1846–1916) написаний у формі щоденника молодої людини з аристократичної сім’ї. Герой роману багатий, одержав чудову освіту, відрізняється неабияким розумом, але внутрішня спустошеність стоїть на заваді застосуванню його здібностей. Цей характер, так повно й всебічно зображений Г. Сенкевичем, А. М. Горький відносив до найбільш типових образів молодої людини в європейській літературі XIX століття.

У цьому творі видатний сучасний бразільський письменник розкриває політичну структуру своєї країни, показує традиції, звичаї та мораль народу, з гумором, а іноді й сарказмом, змальовує представників «вищого світу» міста Ільєуса. Розповідаючи про кохання красуні-мулатки Габрієли й араба Насіба, автор створює образ привабливої жінки, лагідної, безпосередньої й простодушної, що відкидає норми буржуазної моралі й за будь-яких обставин лишається сама собою.  

Твір класика англійської літератури розповідає про злигодні та поневіряння маленького сироти Олівера Твіста, який виріс у притулку для бідних (так званому «робітному домі»). Утікши звідти, Олівер потрапляє в лондонські нетрі, де його, як і інших безпритульних, навчають злодійського ремесла. Щаслива розв'язка — Олівера рятує «ідеальний джентльмен», містер Браунлоу, — розкриває оптимістичну впевненість письменника в торжестві людяності над злом і несправедливістю.

Один з антивоєнних романів, який автор назвав «історією життя людини мого покоління, загиблої у першу світову війну». Герой роману Джордж Вінтерборн у пошуках незалежності пориває з сім’єю і живе в Лондоні. У стані душевної кризи, викликаної багатьма обставинами, він іде добровольцем на фронт, і його смерть — власне, замасковане самогубство. Джордж виявився самотнім, і це призвело його до загибелі. Автор розвінчує шовіністичні гасла буржуазії, показує справжню суть першої світової війни.

Дія одного з найбільш відомих романів видатного французького письменника Віктора Гюго (1802–1885) «Собор Паризької богоматері» (1831) відбувається в Парижі наприкінці XV ст. Духовну красу, щедрість серця народу, що втілені в образах Есмеральди і Квазімодо, Гюго протиставляє бездуховності й жорстокості похмурих сил феодально-церковного середньовіччя, представлених фанатиком і бузувіром архідияконом Клодом Фролло та егоїстичним дворянином Фебом де Шатопером. Важливу роль у творі відіграє собор —...