Лина Васильевна Костенко

Драматична поема

Лекція, прочитана в національному університеті "Києво-Могилянська Академія" 1 вересня 1999р.

Драматична поема

Поема-балада

Історичний роман

Історичний роман у віршах

Ліна Василівна Костенко народилася в 1930 році в наддніпрянському містечку Ржищеві. З 1936 року жила в Києві, де й закінчила середню школу, а потім навчалась в педінституті. В 1951 році поступила в Московський літературний інститут ім. Горького, який закінчила з відзнакою в 1956 році. Вірші почала писати ще в дитинстві. Після Великої Вітчизняної війни друкувалась у журналі «Дніпро» та в молодіжних літературних альманахах. «Проміння землі» — перша збірка молодої поетеси.

«Вітрила» — друга збірка поезій молодої поетеси Л. Костенко. Книга складається з ліричних віршів, в яких автор правдиво і щиро оспівує красу рідного краю велич людини-трудівника, глибину прекрасного людського почуття — кохання. Є в книзі поема-казка. Цікава за своїм сюжетом, написана в глибоко народному плані, казка в хороших алегоричних образах звеличує красу людської душі, гнівно картає двоєдушних, злих людей, показує, що краса людини — це її діла.

До нової збірки Ліни Костенко увійшли ліричні поезії, поема «Чайка на крижині» та велика казка «Мандрівки серця». Проблеми мистецтва, любові до Батьківщини, вірності письменника життєвій правді є в книзі визначальними.

Роман написано від імені 35-річного комп'ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» — насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників,...