Виктор Близнец

Повесть украинского детского писателя Виктора Семёновича Близнеца (1933–1981) — о детстве сельского мальчика, о познании окружающего мира и детских мечтах.

У повісті «Древляни» зображено події громадянської війни на Україні. Автор змальовує суворе, сповнене нелегких випробувань життя поліщуків-лісорубів, їхні звичаї, побут. Твір перейнятий думкою про високе покликання людини, про її відповідальність перед прийдешнім. До книжки вміщено також повісті «Мовчун» і «Старий дзвоник», у яких розповідається про покоління людей, котрі з дитинства пройшли суворе випробування у вогні Великої Вітчизняної війни, оспівується героїзм, незламна дружба радянських...

1944 рік. Степове село, звідки тільки-но вибили німців. Та це й не село — купка землянок. І попелища на місці хат. Але від смерті, від журби й сліз люди поступово повертаються до життя: треба піднімати з руїн село, вирощувати хліб, допомагати фронтові. Жінки з лопатами виходять копати степ. Пастушок Вовка йде на полігон, де стоїть військова частина, і ось бойовий танк оре плугом забур’янене поле. Піднімаються стіни першої хати — то школа, хоч тісна, але школа. Починається життя, сповнене...

Напряжённый динамичный сюжет приключенческой сказки «Земля светлячков» погрузит вас в омут таинственных, а иногда даже жутких происшествий, загадочных хитросплетений и превращений, охватит чистой и нежной любовью к свету добра. Она удержит в напряжении самого непоседливого читателя и заставит его «проглотить» написанное до последней странички. Все мы родом из своего детства. Все мы, будь то в городе или в селе, откроем для себя непостижимо-таинственный свет.

До книжки увійшли кращі твори відомого українського письменника, лауреата Республіканської літературної премії імені Лесі Українки — повісті «Мовчун», «Звук павутинки», «Хлопчик і тінь», повість-казка «Земля Світлячків», що здобули велику популярність як у юних, так і в дорослих читачів, та своєрідна автобіографія. Романтична піднесеність, віра в незнищенність добра, глибокий психологізм і надзвичайно самобутня образна палітра — визначальна риса цих творів.

Напружений динамічний сюжет пригодницької казки «Земля світлячків» занурить вас у вир таємничих, інколи навіть моторошних пригод, загадкових хитросплетінь і перетворень, обгорне чистою і ніжною любов'ю до світу добра. Вона триматиме в напрузі найнепосидючішого читача і змусить його «проковтнути» написане до останньої сторінки. Усі ми родом зі свого дитинства. Всі ми, нехай то буде в місті чи в селі, відкриваємо для себе незбагненно-таємничий світ.

Веселий, лукавий витівник Федько, герой оповідання «Ойойкове гніздо», підмовив свого довірливого друга Мишка закопати на городі батькову люльку: виросте, мовляв, величезна люлька, а на ній — дрібні люльченята. Обдурив він і другого приятеля, Льоню: пообіцяв показати гніздо жар-птиці, а завів хлопця у колючу дерезу. Всі ці Федькові витівки йдуть не від поганої вдачі, а від невичерпного запасу природного гумору — цієї характерної риси нашого народу. Таким же гумором позначені всі оповідання В....

Вони були життєрадісними витівниками, завзятими мрійниками, закоханими в свій неозорий гарячий степ, в запах чебрецевого вітру, в бездонне синє небо з білими парусами хмар. Хлопці хотіли стати пілотами, винахідниками, трактористами, а дівчата — артистками, ланковими, вчительками… Війна безжально перекреслила їхні мрії. Та вони не стали рабами, в їхніх серцях спалахнула люта ненависть до фашистів. Грицько, Ліда, Володя та їхні товариші стали підпільниками, взяли у свої руки зброю…

…Маленький герой збірки — сільський хлопчик Льоня. Він дуже веселий і допитливий, щодня відкриває для себе багато нового у навколишньому світі. А в рідному селі й справді чимало цікавого, особливо тоді, коли після спеки прошумить добра літня злива. Тоді хлопці гуртом пускають паперові кораблики, виловлюють з бурхливих ручаїв молоденькі яблука, кавунці, гарбузики, — все те, що несе дощова вода в берег. А ще любить Льоня допомагати старшим на жнивах, з високої скирти оглядати рідні степи,...