– Гарантую, подарунок тобі сподобається, – сказала мама. У руках тато тримав невеличку старанно відполіровану залізну коробочку з гарними візерунками. – Скринька зі скарбами? – розсміявся Віталік, підбіг до нього і заглянув усередину. Побачив три колбочки у формі конусів: зелену, синю і білу. Вони були міцно закриті пробками. – Там водичка, але особлива, – сказав тато. – І що в ній такого особливого? – поцікавився син… – Візьми будь-яку іграшку, от тоді і побачиш…
– Незабаром у тебе почнеться нестерпний біль у животі та м'язах, а голова розколюватиметься, – вигукував Дмитро, активно жестикулюючи. – Горло палатиме і ти не зможеш говорити від страждань. … А якщо тобі пощастить, або навпаки не пощастить, то ти побачиш як із твого тіла будуть випадати тверді кристали вірусу – кристалоїди. Вірус не тільки вбиватиме тебе, а й буде використовувати як середовище для адської кристалізації. Колба з людини. Ну як тобі?..
– Слухай, программер, з тобою ніхто не жартує. Нам просто потрібно поговорити. Тобі не здається дивним, що при відключених модемі, комп’ютері, моніторі все працює? Твоїми курячими мізками потрібно нарешті зрозуміти, хто до тебе звертається. І порада: більше ніколи не роби те, що тобі не дано, інакше тобі нічого не дасться, і твоєму виду також. Наступна зустріч відбудеться 20 травня о 16 годині 30 хвилин 45 секунд.
