Александр Павлович Бердник

Космический корабль «Сердце», летящий к звезде Эпсилон Эридана, попадает в мощный поток смертоносного излучения. В течении нескольких минут погибает весь экипаж звездолета, кроме двух новорожденных близнецов, по счастливой случайности оказавшихся в защищенном от радиации изоляторе…

Роздуми письменника-фантаста про космоісторію Сонячної системи

«Хто пройде шлях, указаний на плані, той добереться до печери, в якій схований заповіт…» — Який заповіт? — здивувалася Юлька. — Не заважай! — гримнув Вася. — Слухайте далі… заповіт… заповіт… Ага! Ось далі… «Заповіт відкриє тому, хто його знайде, таємницю великих скарбів…» Неймовірних пригод довелося зажити допитливим шукачам, щоб розкрити таємницю прадавньої легенди.

Згадки про Івана Хоменка

«Вся моя літературна та громадська діяльність була спрямована до розкриття у читача вищого космічного рівня мислення, чуття, творчості», — писав Олесь Бердник. Славнозвісний фантаст-дисидент належав до тих рідкісних людей, які здатні відкинути все тимчасове і поверхове, думати одвічними архетипами, жити категоріями Всесвіту, Світла, Любові. Але пориваючись до вищих сфер, Олесь Бердник ніколи не забував і про Матір-Націю, любов до якої сформувала його творчу сутність. Тож прикметно, що у віршах,...

…Маленький хлопчина Василько сидить на скелястому березі Дністра. Він доглядає кіз сільського багача вуйка Данила. Дрантя, що прикривало худеньке тіло, шмат хліба — ось плата сироті за каторжну роботу. Холодно, голодно… Але Василько не сумує. В нього є дві книжечки, що залишилися від покійного батька. Це «З гармати на місяць» Жюля Верна і «Популярна астрономія» Фламаріона. Букву до букви, речення до речення складає хлопчина, і казкові, нечувані поняття пливуть до враженої свідомості, породжують...

Писатель рассуждает о сложной судьбе фантастики в СССР, разбирает некоторые новые произведения, увидевшие свет в 50-60-годы XX века и призывает писателей активнее и смелее работать в жанре фантастики.