Литература 20 века

Юрий Мамлеев – родоначальник жанра метафизического реализма, основатель литературно-философской школы. Сверхзадача метафизика – раскрытие внутренних бездн, которые таятся в душе человека. Самое афористичное определение прозы Мамлеева – Литература конца света. Жизнь довольно кошмарна: она коротка… Настоящая литература обладает эффектом катарсиса, который безусловен в прозе Юрия Мамлеева; ее исход – таинственное очищение, даже если жизнь описана в ней как грязь. Главная цель писателя – сохранить...

Клаус Манн (1906-1949) – немецкий писатель и журналист, сын Томаса Манна. В романе «Мефистофель» (1936) сатирически трактуется тема «соучастия» людей, не противостоявших фашизму внутри Германии. Оригинальный текст снабжен постраничными комментариями и словарем.

В давние времена, шестидесятые-семидесятые, люди до дыр зачитывали журнальные тетрадки с новыми повестями и рассказами Василия Аксенова. Особенно популярна была «Затоваренная бочкотара» – фразы из нее становились крылатыми. Пусть и нынешний читатель откроет для себя эту мудрую и озорную повесть, откроет «Поиски жанра», «Пора, мой друг, пора», «Рандеву», «Свияжск». Ведь, по сути дела, Россия сегодня все та же…

Классический труд «Стратегия» советского военачальника, выдающегося военного публициста, педагога и теоретика Александра Андреевича Свечина (1878–1938) рассказывает о месте стратегии в ряду военных дисциплин, о ее связи с политикой, о подготовке вооруженного фронта, о планировании операций, стратегической линии поведения и многом другом. Эта замечательная книга не потеряла своей актуальности и в наши дни, она предназначена не только для военных и политиков, но и для всех интересующихся историей...

Граждане и гражданочки! Представляем вашему вниманию аудиокнигу об эпохе, которая заставляла людей кидаться в разврат и смерть, в который раз убеждаясь в роковой неповоротливости человеческой породы, в подлой и спасительной низменности ея. Сексуальная революция считается следствием социальной: раскрепощение приводит к новым формам семьи, к небывалой простоте нравов… Эта аудиокнига доказывает, что всё обстоит ровно наоборот. Проза, поэзия и драматургия двадцатых – естественное продолжение...

Роман «Андрій Лаговський» видатного українського вченого-орієнталіста, мовознавця, письменника й перекладача, громадського та наукового діяча Агатангела Кримського (1871–1942) творився майже чверть століття (1895–1919). Письменник час від часу повертався до роботи над романом, вносив правки до першої частини – оповідання «Не порозуміються» і другої – «Туапсе» вже як продовження повісті «Андрій Лаговський» (у першому варіанті). Наступні два розділи «За святим Єфремом Сіріним» і «Порозумілися» –...

Герої творів Василя Стефаника (1871–1936) опиняються в межовій ситуації, їхні трагедії новеліст переживає як власні («І все, що я писав, мені боліло»). Письменник уживає покутський діалект, передає живі, як саме життя, образи трагічної дійсності, які неможливо було б відтворити літературною мовою. До видання увійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» та ін. Автор зачіпає теми самотньої старості та трагедії зайвих ротів у бідних селянських родинах...

Имя русской писательницы Софьи Николаевны Шиль (псевдоним Сергей Орловский, 1863 – 1928), известно немногим даже среди специалистов. Часть ее литературного наследия хранилась в архивах и была недавно издана. Неопубликованной осталась последняя рукопись «Сердце Отчизны». О Москве, ее прошлом и настоящем, людях, оставивших след в летописи города, – полные поэзии, любви и горечи короткие эссе, написанные вдали от Москвы в 1920 – 1921 годах, времени, когда казалось, что сама история уже...

Упершыню апублікавана ў газеце «Савецкая Беларусь» 9 траўня 1926 года. У апавяданні «Хвоі гавораць» (1926) пісьменнік паказвае адносіны людзей да чужой смерці. У дзядзькі Язэпа памёр ад сухотаў сын, у вайну ён быў атручаны газамі. Герой-апавядальнік Мікалай назірае, як змяніліся паводзіны Язэпа ад гэтай страшнай весткі.

Асноўная праблематыка рамана «Пошукі будучыні» непасрэдна выцякае з задумы твора: вытлумачыць, дзе і як знайсці шчаслівую будучыню для шматпакутнага беларускага народа і радзімы. Натуральна, аўтар не дае гатовых рэцэптаў, ён разважае і прапануе чытачу паразважаць разам з ім. Дзея ў рамане распачынаецца ў час першай сусветнай вайны 1914–1918 гг. і завяршаецца ў час другой сусветнай вайны. Такім чынам, адрэзак часу вызначаны. Зразумела, што за гэты перыяд адбылося шмат эпахальных падзей.

У рамане «Трэцяе пакаленне» Кузьма Чорны адлюстраваў час з яго складанымі праблемамі, як сацыяльнымі, так і маральнымі. Твор паказвае класавую барацьбу ў першыя паслякастрьгчніцкія гады, калі кулакі, закаранелыя ўласнікі, станавіліся ў варожую пазіцыю да савецкай улады.

Гістарычнай памяццю і патрыятычным зместам прасякнута аповесць "Сівая легенда", падзеі якой адбываюцца на Магілёўшчыне (галоўным чынам на Рагачоўшчыне ў Кісцянёўскім замку, а ў канцы твора і ў самім Магілёве) у першай трэці XVII стагоддзя, пасля Люблінскай (1569) і Брэсцкай (1596) уній, калі адбывалася паланізацыя беларускага насельніцтва. Падзеі і галоўныя героі аповесці народжаны фантазіяй мастака. Выключэнне складае Леў Сапега, які, праўда, толькі эпізадычна прысутнічае ў канцы твора. Аднак...

Роман Ольги Кобилянської (1863–1942) «Апостол черні», останній великий твір письменниці, мав тернистий шлях до читача. У радянські часи він був під забороною – не видавався, при цьому офіційні літературознавці в один голос таврували його як «ідейно й художньо неповноцінний». Чим же так дошкулила визнана у світі оповідачка тогочасній владі? Та тим, що повела мову про те, чого найбільше боїться будь-яка імперія – самоідентифікацію поневоленого народу. Тому й нині роздуми й надії авторки не...

Роман Ольги Кобилянської (1863–1942) «Апостол черні», останній великий твір письменниці, мав тернистий шлях до читача. У радянські часи він був під забороною – не видавався, при цьому офіційні літературознавці в один голос таврували його як «ідейно й художньо неповноцінний». Чим же так дошкулила визнана у світі оповідачка тогочасній владі? Та тим, що повела мову про те, чого найбільше боїться будь-яка імперія – самоідентифікацію поневоленого народу. Тому й нині роздуми й надії авторки не...