Серия "Знамениті українці"

Усебічно обдарований, енциклопедично освічений Іван Франко (1856—1916) відомий не тільки як поет, прозаїк, драматург, але і як літературознавець, перекладач, публіцист, історик. Сюжети для своїх творів він черпав із життя і боротьби рідного народу, з першоджерел світової культури. Франка називають титаном праці. Протягом свого життя він видав сім збірок поезій та цілу низку поем, написав близько 15 драм, перекладав з 14 мов твори світових класиків. Його проза охоплює понад 100 оповідань, новел,...

Богдан Хмельницький був не першим, хто розпочав боротьбу за свободу України. Але саме йому вдалося створити боєздатну армію, сформувати систему гетьманської влади і почати розбудовувати державу. Завдяки діяльності Хмельницького майже все українство, незважаючи на станові інтереси, виступило єдиною як ніколи силою в боротьбі за національне визволення. І хоча Великому Гетьманові не все вдалося зробити для збереження державності, його діяльність не тільки визначила долю самої України, а й відчутно...

Видання, підготовлене одеськими істориками в рік подвійного ювілею українських письменників-лікарів Івана Львовича Липи (1865–1923) та Юрія Івановича Липи (1900–1944), містить нові факти громадської, політичної, літературної та культурної діяльності батька і сина, знайдені у документах, творах, листах і спогадах Лип та їх сучасників. Оглядаючись на своє життя, І. Липа писав: «…Якби довелося наново вибирати шлях, то тільки цей і взяв би». Який саме? «…Лишень неслушно робитиме той, хто мені...

Трагічна доля судилася Василю Стусу (1938—1985) – талановитому українському поету, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди і заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: «…Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу...

Наталія Михайлівна Ужвій (1898—1986) – легендарна українська акторка театру і кіно. Талант Ужвій найяскравіше розквітнув у театрі «Березіль». Щаслива доля дозволила вижити в період сталінського терору, але забрала дорогих їй людей – поета Михайля Семенка, братів, режисера Леся Курбаса. Майже пів століття Наталія Ужвій була на сцені Київського драматичного театру імені Івана Франка, відзначена найвищими радянськими нагородами. Особисте життя і життя в мистецтві Наталії Ужвій – складне і тернисте,...

Шекспірівські слова «Весь світ – театр, і ми актори в ньому» були девізом життя Леся Курбаса, ім’я якого овіяно суцільними легендами і вигадками. Ще за життя його вважали титаном, творцем, пророком-інтуїтом. «Заручником вічності в полоні часу» вважає Леся Курбаса автор цього видання – режисер, театральний історик і критик, педагог, перекладач Р. Г. Коломієць, доктор філософії, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор. Ця книжка – остання робота автора у циклі видань...

Олена Теліга (справжнє ім’я – Олена Іванівна Шовгенева, 1906–1942) – українська громадська діячка, поетеса, літературний критик, яка перші роки свого життя провела в Росії і здобувала освіту в руслі російської культури. Проте у вирі революції зробила свідомий вибір, усвідомивши себе українкою, і залишилася непорушною у своїх переконаннях до кінця життя, яке цілком присвятила боротьбі за Україну. Її поетичну спадщину становлять всього 38 віршів, але сила їхнього духу вражає. Під час німецької...

Радянська пропаганда зробила Симона Петлюру чи не найголовнішим антирадянським «демоном», утіленням усіх «темних сторін» людини: зради, обману, підступності. Цьому сприяла та обставина, що сам Петлюра – літератор і журналіст – ніколи не писав про своє життя ані спогадів, ані нотаток: він неначе спеціально намагався залишитися людиною «без особистого життя». Книжка В. Савченка – спроба перетворити цей «безтілесний символ» на живу людину, щоб сучасний читач мав змогу нарешті дізнатися, яким...

Павло Іванович Харитоненко – особистість, можна сказати, грандіозна. Він успадкував від батька, Івана Герасимовича, найбільше в російській імперії об’єднання цукрових заводів і за роки своєї праці зумів зміцнити його і збільшити. До 1914 року статки Харитоненка досягли 60 млн рублів, його земельні володіння становили 56 тис. десятин (не рахуючи орендованих), а в Державному банку у нього була кредитна лінія в 9 млн рублів. Тож П. І. Харитоненка по праву називали королем «цукрової держави». Але в...

Автор перших українських державних знаків, один із засновників та ректор Української Академії мистецтв, Георгій Нарбут належить до когорти найвизначніших українських графіків та художників-ілюстраторів. Він став дизайнером поштових марок УНР, творцем українських шрифтів Нарбута і стилю української графіки. Створював моделі одягу, проєктував меблі, конструював іграшки, малював етикетки до різноманітних виробів та був магнітом мистецького Києва початку ХХ століття: справжнім майстром перформансу,...

Кузьма Скрябін, Кузьменко Андрій Вікторович (1968–2015), став легендою ще за життя. Його вплив на індустрію музики й культури України важко порівнювати з іншими. Кузьма був кумиром мільйонів українців і незаперечним авторитетом: співак, композитор, письменник, продюсер, актор і багаторічний лідер гурту «Скрябін». Він запам’ятався своїм шанувальникам неймовірним гумором, божевільними ідеями та відкритим серцем… У книзі багато спогадів близьких друзів, колег-музикантів, усіх, чиє життя змінилося...

Постать видатного українського релігійного, культурного, громадсько-політичного і державного діяча Закарпаття о. Августина Волошина (1874–1945) дуже непроста. Його життєпис практично неможливо викласти у форматі хроніки, настільки різнобічною була ця ренесансного типу особа (греко-католицький священник, педагог, науковець, президент Карпатської України). Коротка біографія висвітлює численні аспекти його подвижницької роботи на благо рідного народу. На багатому фактичному матеріалі...

Михайло Федорович Комаров (1844–1913) – видатний бібліограф, лексико-граф, видавець, бібліофіл, юрист, громадський діяч, одна з най-помітніших постатей України другої половини ХІХ – початку XX століття, людина, яку називали «адвокатом української культури» та «українським серцем Одеси». Колись він будив цілі покоління своїми популярними історичними нарисами та піклувався про упорядкування найважливішої для всіх українців спадщини, зокрема першої бібліографії Тараса Шевченка та української...

Володимир Мономах (1053–1125 рр.) – знакова постать українського середньовіччя. Онук Ярослава Мудрого та візантійського імператора Константина IХ Мономаха ще задовго до сходження на київський престол зажив слави боронителя Руської землі, завдаючи нищівних ударів половецьким ордам, а ставши великим князем, поклав край їхнім руйнівним набігам. Його талант миротворця і державника повною мірою проявився після утвердження на київському престолі: владнання міжкнязівських чвар зумовило об’єднання...

Катерина Білокур (1900–1961) – українська художниця, майстриня народного декоративного живопису, знана представниця «наївного мистецтва». Її ім’я ставлять в один ряд з іменами таких славетних примітівістів як Анрі Руссо, Іван і Йосип Генераличи, Марія Примаченко, Ніко Піросманішвілі, Ганна Собачко-Шостак. У своїй творчості Катерина Білокур сягнула вершин успіху і прославила українське мистецтво на цілий світ. Катерині Білокур було присвоєно звання народного художника України (1956 р.). Квіти...

Микола Леонтович (1877–1921) – український композитор, хоровий диригент, громадський діяч та педагог. Перу Леонтовича належать широковідомі хорові обробки українських народних пісень «Дударик», «Козака несуть», «…Ой, з-за гори кам’яної» та інших. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells». Музику Леонтовича можна чути під час державних заходів, святкових концертів, чи взагалі десь на вулиці. Вона звертається до душі народу, спілкується з нею, збагачує...

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) – письменник, перекладач, літературознавець, мовознавець, організатор літературно-мистецького процесу. У своїй творчості спирався на психоаналітичні дослідження Зиґмунда Фройда, сприяв входженню української літератури до європейського культурного простору. Його пророчий дар дозволив випередити шукання французьких письменників-екзистенціалістів Жана-Поля Сартра й Альбера Камю. Тоталітарним режимом Підмогильному було відпущено лише 13 років на здійснення всіх...

Вільгельм Олександрович Котарбінський (1848–1921) – видатний український художник польського походження. Монументаліст, яскравий представник академізму та символізму в живописі. Працював над розписами Володимирського собору разом з іншими знаменитими художниками. Його картини прикрашали вітальні цінителів мистецтв. Постать В. Котарбінського малодосліджена в українському мистецтві, у ХХ ст. він був майже забутий. Книга стисло висвітлює життєвий і творчий шлях цього непересічного митця. У...

Ім’я кіноактора і кінорежисера Леоніда Бикова (1928–1979) не потребує додаткової реклами. У 60—80-ті роки ХХ століття в СРСР він був улюбленцем мільйонів, його пізнавали на вулицях і радо вітали: «Привіт, Максиме!..», «Моє шанування, Маестро!», його фільми («Максим Перепелиця», «В бій ідуть самі "старики"», «Ати-бати, йшли солдати») збирали багатомільйонну глядацьку аудиторію, стаючи рекордсменами річного кінопрокату. Сама лише згадка про Леоніда Бикова викликала у людей добру посмішку. Й...

Відомі слова Євгена Сверстюка про те, що «Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України». Тієї України, яка вміє вистояти в лихоліттях і знову розправити крила. Одного з найвідданіших її співців теж не оминула лиха доля: жорстокі часи сталінських репресій, страхіття війни, жахливі умови існування. Та водночас юнак завважував дивосвіт рідної природи, всотував багатство народної творчості. Випробування не позбавили його щедрості душі, теплої усмішки. Йому...