Листування Інґеборґ Бахман і Пауля Целана, яке охоплює часовий проміжок з 1948 по 1961 рр. (останній лист Целана, після тривалої перерви, датований червнем 1967 р.), є хвилюючим документом новітньої історії літератури. Спершу воно розгортається як кохання після Аушвіцу, з усіма симптоматичними перешкодами й кризами внаслідок такого полярно протилежного походження партнерів та їх важко поєднуваних життєвих концептів як жінки й чоловіка та як людей пишучих. Але водночас це й боротьба за дружбу й кохання чи, принаймні, хоч за якісь стосунки. Як доповнення до майже двохсот свідчень цієї сповненої непідробного драматизму кореспонденції видання містить також листування між Інґеборґ Бахман і Жизель Целан-Лестранж, а також листування між Паулем Целаном і Максом Фрішем.
Упорядники
Бертран Бадью, науковий співробітник Еколь нормаль сюпер’єр (Париж), упорядник творів і листів Пауля Целана, виданих у Німеччині й Франції, опікується разом з Еріком Целаном спадщиною поети.
Барбара Відеман, д-р філології, літературознавець, доцент Тюбінгенського університету, упорядниця творів і листів Пауля Целана.
Ганс Гьоллер, д-р філології, професор германістики Зальцбурзького університету (Австрія), автор численних книг про сучасну німецькомовну літературу, співупорядник зібрання творів Томаса Бернгарда й Жана Амері.
Андреа Штоль, д-р філології, працює як автор для видавництв, театрів, кіно- і телестудій. Опублікувала низку книг і статей про Інґеборґ Бахман,
Перекладачі
Петро Рихло, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, автор низки досліджень про німецькомовних письменників XX ст., перекладач творів Пауля Целана.
Лариса Цибенко, кандидат філологічних наук, докторантка Львівського національного університету імені Івана Франка, авторка численних праць з німецькомовної літератури, перекладачка творів Інґеборґ Бахман.
Bibliothek der deutschsprachigen Literatur
Бібліотека німецькомовної літератури
Меридіан серця
Meridian des Herrenz
Herzzeit
Ingeborg Bachmann — Paul Celan
Der Briefwechsel
Mit den Briefwechseln zwischen Paul Celan und Max Frisch
sowie zwischen Ingeborg Bachmann und Gisele Celan-Lestrange
Herausgegeben und kommentiert von Bertrand Badiou, Hans Höller, Andrea Stoll und Barbara Wiedemann
Ins Ukrainische übersetzt
von Larissa Cybenko und Petro Rychlo
Czernowitz
Knyhy — XXI
2012
Пора серця
Інґеборґ Бахман — Пауль Целан
Листування
З листуваннями між Паулем Целаном і Максом Фрішем,
а також між Інґеборґ Бахман і Жизель Целан-Лестранж
Упорядкували й прокоментували Бертран Бадью, Ганс Гьоллер, Андреа Штоль і Барбара Відеман
Переклали Лариса Цибенко та Петро Рихло
Чернівці
Книги — XXI
2012
1 {1} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, вірш і присвята в альбом Матісса, Відень, 24 (?) 6.1948
У Єгипті{2}
Для Інґеборґ
Ти повинен сказати оку чужинки: обернися на воду.
Ти повинен шукати усіх нероздільних з водою в оці чужинки.
Ти повинен їх кликать з води: Рут! Ноемі! Міріам!
Ти повинен убрати їх пишно, коли лежиш у чужинки.
Ти повинен оздобити їх піднебесним волоссям чужинки.
Ти повинен сказати до Рут, Міріам, Ноемі:
Глядіть, я ділю з нею ложе!
Ти повинен чужинку, котра біля тебе, убрати препишно.
Ти повинен її закосичити сумом за Рут, Міріам, Ноемі.
Ти повинен сказати чужинці:
Дивись, я ділив з ними ложе!
Відень, 23-го травня 1948 р.{3}
Педантично Пунктуальній,
через 22 роки після дня її народження,
Педантично Непунктуальний
2 {4} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Відень, Різдво 1948, не надісланий лист
Різдво 1948 р.
Любий, коханий Паулю!
Вчора й сьогодні я багато про Тебе думала, якщо хочеш — про нас. Я пишу Тобі не для того, щоб змусити Тебе знову написати{5} мені, а тому, що мені це приносить радість, і тому, що хочу писати. Я також хотіла зустріти Тебе цими днями десь у Парижі, однак потім через своє безглузде, марне почуття обов’язку лишилася тут і нікуди не вирушила. Тільки як це: десь у Парижі? Я зовсім нічого не знаю, та, мабуть, це було б дуже гарно!
Три місяці тому я раптом отримала в подарунок томик Твоїх віршів{6}. Я не знала про те, що він вийшов. Це було так…, хода моя стала такою легкою й окриленою, а руки ледь-ледь тремтіли. Потім знову так довго нічого. Кілька тижнів тому по Відню ходили чутки, що Жене{7} поїхали до Парижа. Отож, і я зібралася вирушити з ними в дорогу.
Я ще й досі не знаю, що означала минула весна. — Ти ж знаєш, я завжди хочу знати все до останку. — Вона була гарною, — і вірші, і вірш, який ми створили разом{8}.
Ти й сьогодні любий мені, і такий присутній. Я неодмінно хочу сказати Тобі про це, — тоді я часто цього не робила.
Як тільки матиму час, то зможу приїхати на кілька днів. Чи Ти також захочеш мене побачити? — Годину, а то й дві.
Всього, всього любого!
Твоя
Інґеборґ.
3 {9} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 26.1.1949
31, Рю дез Еколь{10}
Париж, 26.1.1949 р.
Інґеборґ,
я намагаюся на мить забути те, про що так довго й так уперто мовчав — я мав дуже багато клопотів, більше, ніж мій брат міг забрати у мене, мій добрий брат, чий дім Ти напевне не забула. Пиши мені так, як би Ти писала йому, йому, котрий завжди думає про Тебе й котрий вклав у Твій медальйон{11} листок, який Ти вочевидь загубила.
Не примушуй мене, не примушуй його чекати!
Обнімаю Тебе
Пауль
4 {12} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Відень, 12.4.1949
Відень, 12-го квітня 1949 р.
Любий, послухай,
я така рада, що надійшов цей лист, — а тепер і я змусила Тебе знову так довго чекати, без жодного наміру, без жодного неприхильного помислу. Ти ж і сам знаєш, що деколи так буває. Не знати чому. Двічі, а то й тричі я писала Тобі листа, однак так і не надіслала його{13}. Та хіба це важливо, якщо ми думаємо одне про одного й робитимемо це, напевно, ще дуже довго.
Я промовляю не тільки до Твого брата, сьогодні я розмовляю майже тільки з Тобою, бо завдяки йому Ти весь цей час мені любий, і Ти не повинен думати, що я проминула повз Тебе. — Незабаром знову настане весна, торішня була така особлива, така незабутня. Авжеж, я ніколи більше не зможу йти через Штадтпарк без думки про те, що він може бути всім світом, і щоб знову не стати маленькою рибкою, як тоді.
