Пісенник
6
ОРБИТА
Песенник
«МУЗИЧНА УКРАЇНА», КИЇВ — 1977
© Видавництво «Музична Україна», 1977 р.
Слова М. Ткача, Музика О. Білаша
Слова М. Ткача, Музыка А. Билаша
Ми — радянський народ, нашій дружбі цвісти,
Революція вчила нас братньої мови.
Поріднивши серця, у майбутнє мости
Ми поклали на ленінські вічні основи.
Приспів:
Виростаєм з одної любові,
Наче колос з одного зерна.
Хліб на всіх — на однім рушникові,
Бо мета у народу одна.
За плечима у нас переможні фронти,
Перед нами вершини щасливої долі.
Ми — радянський народ, і нема висоти,
Щоб вона не скорилась палкій нашій волі.
Приспів.
Ми змінили цей світ, нам дивується світ,
На планеті наш дім — доброти повна чаша.
Ми — радянський народ, ми — народ-моноліт,
Наша совість і честь — рідна Партія наша.
Приспів.
Мы — советский народ. Мы — творцы красоты.
Революция нам стяг единства вручила,
Завещала в грядущее строить мосты
И — по-ленински жить и дерзать научила.
Припев:
Из любви вырастаем единой,
Словно колос тугой из зерна.
Хлеб на всех у великой Родины,
Цель одна и дорога одна.
За плечами у нас—огневые фронты,
Перед нами — вершины неслыханной доли.
Мы — советский народ, в мире нет высоты,
Нет на свете преград нашей пламенной воле.
Припев.
Создаем новый мир так, как правда велит,
На планете наш дом — счастья полная чаша.
Мы — советский народ, мы — народ-монолит,
Наша совесть и честь — это Партия наша.
Припев.
Слова М. Добронравова, Музика О. Пахмутової
Слова Н. Добронравова, Музыка А. Пахмутовой
Неба вранішні вогні...
Перші кроки у житті.
Чуєш: має над землею
Вітер волі і борні!
Приспів:
І знов не кінчається бій.
І серце мета окриля.
І Ленін — такий молодий, - Двічі
І Жовтня червона зоря!
Хай летить в усі кінці:
Кличе нас висока ціль —
Будуть славні перемоги,
Встануть молоді бійці!
Приспів.
З неба милостей не жди!
Все віддай ти для мети.
Нам, ровеснику, в прийдешнє
Тільки з правдою іти!
Приспів.
В світі — сніг і сонця дзвін...
Світ багатий, бідний він...
З нами юності планета —
Наш всесвітній будзагін!
Приспів.
Неба утреннего стяг...
В жизни важен первый шаг.
Слышишь: реют над страною
Ветры яростных атак!
Припев:
И вновь продолжается бой.
И сердцу тревожно в груди.
И Ленин — такой молодой, - 2 раза
И юный Октябрь впереди!
Весть летит во все концы:
Вы поверьте нам, отцы,—
Будут новые победы,
Встанут новые бойцы!
Припев.
С неба милостей не жди!
Жизнь для правды не щади.
Нам, ребята, в этой жизни
Только с правдой по пути!
Припев.
В мире — зной и снегопад...
Мир и беден и богат...
С нами юность всей планеты -
Наш всемирный стройотряд!
Припев.
Слова Р. Рождественського, Музика Є. Птичкіна
Слова Р. Рождественского, Музыка Е. Птичкина
Неосяжна даль, неосяжная,
Даль в околиці і в судьбі.
Земле, я тобі низько кланяюсь,
Низько кланяюсь тобі.
Рідний краю мій — ти моя весна,
Ти святкова мить і броня,
Пам’ять в нас одна і доля в нас одна — Двічі
На шляхах життя і у піснях.
Я гойдав тебе на своїх руках,
Долю кляв свою і вмовляв.
Нам без єдності не прожить в віках,
В нас завжди любов — Земля.
Рідний краю мій — ти моя весна,
Ти святкова мить і броня.
Щастя в нас одне і путь у нас одна — Двічі
У звитяжних днях і у піснях.
Я в останню мить сумом переймусь,
Земле, всю тебе обійду.
І зерниною в тебе я віллюсь,
Стиглим колосом зійду.
Рідний краю мій — ти моя весна,
Мій святковий день і броня.
Сонце в нас одне і доля в нас одна — Двічі
Нас навічно кров знамен една.
Даль великая, даль бескрайняя
За околицей и в судьбе.
Я тебе, Земля, низко кланяюсь,
В пояс кланяюсь тебе.
Мой родимый край, место отчее,
Ты и праздник мой, и броня,
Память общая и песня общая - 2 раза
У моей Земли и у меня.
Я качал тебя на своих руках,
То кляня судьбу, то моля.
Друг без друга нам не прожить никак.
Будем дальше жить, Земля.
Мой родимый край, место отчее,
Ты и праздник мой, и броня.
Счастье общее и горе общее - 2 раза
У моей Земли и у меня.
В свой последний час я вздохну, скорбя,
И на жизнь свою оглянусь.
Малым зернышком упаду в тебя,
Спелым колосом вернусь.
Мой родимый край, место отчее,
Ты и праздник мой, и броня.
Солнце общее и сердце общее- 2 раза
У моей Земли и у меня.
Слова В. Харитонова, Музика Д. Тухманова
Слова В. Харитонова, Музыка Д. Тухманова
День Звитяги, був далеко ти від нас,
Та в твоїм багатті вогник не погас.
Рідні версти обгоріли, а ми йшли —
День Звитяги наближали як могли.
Приспів:
Славний день Звитяги
Порохом пропах,
Травня свято
З сивиною на висках,
Світла радість
Із сльозами на очах.
День Звитяги!
День Звитяги!
День Звитяги!
Дні і ночі, де мартенівські вогні,
Батьківщина меч кувала для борні.
Дні і ночі битву праведну вели —
День Звитяги наближали як могли.
Приспів.
Здрастуй, мамо, повернулись ми не всі...
Знов босоніж би пробігти по росі!
Із боями пів-Європи ми пройшли —
День Звитяги наближали як могли.
Приспів.
День Победы, как он был от нас далек,
Как в костре потухшем, таял уголек.
Были версты обгорелые, в пыли,
Этот день мы приближали, как могли.
Припев:
Этот день Победы Порохом пропах,
Это праздник С сединою на висках,
Это радость Со слезами на глазах.
День Победы!
День Победы!
День Победы!
Дни и ночи у мартеновских печей
Не смыкала наша Родина очей.
Дни и ночи битву трудную вели,
Этот день мы приближали, как могли.
Припев.
Здравствуй, мама, возвратились мы не все...
Босиком бы пробежаться по росе!
Пол-Европы прошагали, полземли,
Этот день мы приближали, как могли.
Припев.
Слова І. Бердника, Музика І. Карабіца
Слова И. Бердника, Музыка И. Карабица
Поле, поле моє,
Дідом-прадідом оране.
Ой які чорні ворони
Не клювали тебе!
Заспівай мені, поле,
Про високі могили,
Де розвихрені коні
У битвах підкови губили,
Де червоні герої
Червоною кров’ю
Землю святу окропили.
Поле, поле моє,
Красним цвітом мальоване,
Теплим вітром схвильоване,
Ти чаруєш мене.
Заспівай мені, поле,
Океаном колосся,
Щоб не знало ти горя,
Не знало тривог передгроззя,
Щоб від краю до краю,
Від роду до роду
Людям щасливо жилося.
Поле, поле моє,
Красним цвітом мальоване,
Ти чаруєш мене. (3)
