У переддень літнього сонцестояння п’ятикласник Мишко відвідав заповідник «Гранітно-Степове Побужжя». Світлочеревий полоз перекинув його у мертве місто, що в Тавриці. Підводить хлопчика до хворих близнят. Мишко виліковує дітей пігулками аспірину. Від Елісси та Лулі (вони фінікійці) дізнається, що життя містян забрала Ламія, страховидло, що літає і служить скіфам. У місто вриваються чорні вершники. Вони шукають шапку Арпоксая, одного з перших скіфських царів. Шапка є перепусткою для царства Скопасіса на Свято Всеперемагаючого Сонця, що проходить на Семи горбах у день найвищого сонця. З під-землі, з боку Пурпурового палацу, линуть страшні звуки. Елісса заспокоює Мишка: «Не бійся, то Тіфончик буянить». Ти знаєш про Тіфона? Ото ж то.
Для допитливих читачів, що цікавляться давніми цивілізаціями, релігіями і легендами, а ще мріють побувати на дні Гостинного моря і побачити танець смерті риби-меч. Бо Мишко цей танець бачив…
Доступен ознакомительный фрагмент
