Коли Опал Кобой об’єднала зусилля з Брайаром Каджоном і його гоблінами, вона розуміла, що має бути якийсь запасний план. їхній задум обіграти ЛЕП був геніальним, але завжди існувала можливість, що щось піде не так. І коли це станеться, Опал аж ніяк не хотілося провести решту життя у в’язниці. Єдиний шанс утекти — якщо всі вважатимуть її непритомною. Отже, Опал зайнялася приготуваннями.
Спочатку вона заснувала особливий фонд у клініці Аргона. Так вона буде впевнена, що потрапить у потрібне місце, якщо впаде в очищувальну кому. Наступний крок — упровадити в клініку двох найвідданіших робітників, щоб допомогли втекти. Тоді вона почала викачувати золото зі свого бізнесу. Вигнанцем без копійки в кишені Опал бути аж ніяк не хотілося.
Останнім кроком було пожертвувати своїм ДНК і дати зелене світло створенню клона, що зайняв би її місце в палаті. Клонування було абсолютно протизаконним, ельфійський закон заборонив його іще п’ятсот років тому після перших експериментів в Атлантиді. Вони були дуже сумнівними з наукової точки зору. Лікарі так ніколи і не змогли створити точний клон ельфа. Клони мали гарний вигляд, але були лише оболонками, і їхнього мозку вистачало лише на те, аби підтримувати основні функції тіла. Їм бракувало іскри справжнього життя. Клон, який повністю виріс, нагадував лише оригінал людини в комі. Ідеально.
Опал збудувала лабораторію-теплицю, подалі від «Лабораторій Кобой», і виділила достатньо грошей, аби проект протримався два роки,— саме стільки, щоб виростити її дорослий клон. Тоді, коли вона захоче втекти з клініки Аргона, замість неї лишиться її ідеальна копія. ЛЕП ніколи не дізнається, що вона зникла.
Як показав час, вона мала рацію щодо плану. Брайар виявився зрадливим, а маленька групка ельфів і людей зробила так, щоб його зрада привела до її падіння. Тепер у Опал з’явилася ціль, що підживлювала її силу волі: вона перебуватиме в комі стільки, скільки потрібно, бо дуже хоче поквитатися. Фоулі, Рут, Холлі Шорт і людина, Артеміс Фаул. Ось хто відповідає за її поразку. Скоро вона звільниться з клініки, а тоді відвідає всіх, хто став причиною її відчаю, і влаштує їм власну маленьку трагедію. Коли ворогів буде знищено, вона зможе перейти до другої частини плану: познайомить Людей Бруду з ельфами гак, щоб цього не можна було виправити стиранням пам’яті. Таємне життя ельфів майже скінчилося.
Мозок Опал Кобой утворив кілька щасливих ендорфінів. Думка про помсту завжди викликала у неї теплі почуття.
Брати Брілл дивилися, як доктор Аргон кульгає коридором.
— Недоумок,— пробурмотів Мерв, збираючи пил у кутку за допомогою телескопічної вакуумної трубки.
— Так і є,— погодився Скант.— Старий Джеррі не зміг би проаналізувати і миску мишачого рагу. Не дивно, що його дружина кидає. Якби він був справжнім психіатром, він би передбачив, що таке може статися.
Мерв склав вакуумну трубку.
— Котра година?
Скант звірився з місяцеметром.
— Десять на дев’яту.
— Добре. Як капрал Кельп?
— Досі дивиться фільм. Не хлопець, а чудо. Маємо зробити все сьогодні. ЛЕП можуть надіслати когось розумнішого на наступну зміну. А якщо чекатимемо довше, клон підросте ще на два сантиметри.
— Твоя правда. Перевір камери.
Скант підняв кришку візка прибиральників, та відкинулася прямо з держаками швабр і мітел, ганчірками і пляшками із різними засобами. Під тацею з вакуумними насадками відкрився кольоровий монітор, поділений на кілька секцій.
— Ну? — прошепотів Мерв.
Скант відповів не відразу, неквапливо перевірив усі секції. Відео надходило із різних мікрокамер, які Опал установила по всій клініці ще до свого ув’язнення. Власне, камери було зроблено з генетично створеного органічного матеріалу. Тож зображення, що вони передавали, було буквально живим. Перші у світі живі машини. Абсолютно не помітні жодному пристрою, що шукає жучків.
— Лише нічна зміна,— нарешті сказав він.— У цьому секторі нікого, крім капрала Дурня.
— А парковка?
— Чисто.
Мерв простягнув руку.
— Ну от, брате. Час настав. Дороги назад немає. Починаємо? Чи хочемо, аби Опал Кобой повернулася?
Скант здув пасмо чорного волосся зі свого круглого ока.
— Так, бо якщо вона повернеться власними силами, то знайде спосіб, щоб змусити нас страждати,— сказав він, потиснувши братові руку.— Тож, починаємо.
Мерв дістав із кишені пульт. Прилад було налаштовано на надзвуковий приймач, умонтований
у фасад лікарні. А він у свою чергу поєднувався із балоном кислоти, що лежав на генераторі центрального живлення клініки за парковкою. Другий балон розташувався на запасному генераторі в службовому приміщенні у підвалі. Оскільки Мерв і Скант були прибиральниками, минулого вечора вони дуже легко розмістили ті балони на потрібних місцях. Звісно, клініка Аргона була поєднана із головною системою, але якщо генератори вийдуть із ладу, переключення до головної системи станеться лише через дві хвилини. Готуватися ретельніше потреби немає, врешті- решт, це ж медичний заклад, а не в’язниця.
Мерв глибоко вдихнув, відкрив захисний футляр і натиснув червону кнопку. Інфрачервоний наказ пульта активував два надзвукових заряди. Заряди послали звукову хвилю, яка підірвала балони, і балони вивільнили свій кислотний зміст на генератори живлення клініки. Через двадцять секунд кислота повністю роз’їла генератори, і вся будівля потонула в темряві. Мерв і Скант швиденько надягли окуляри нічного бачення.
Щойно електрика зникла, на підлозі засвітилися зелені смужки, що показували шлях до виходу. Мерв і Скант швидко і цілеспрямовано зрушили з місця. Скант покотив візок, а Мерв пішов до капрала Кельпа.
Граб зняв відеоокуляри.
— Гей,— крикнув він, спантеличений через раптову темряву.— Що відбувається?
— Перебої з електрикою,— відповів Мерв і наштовхнувся на капрала з добре вирахуваною незграбністю.— У нас не проводка, а жах. Кажу, кажу доктору Аргону, але ніхто не хоче витрачати гроші на підтримку будівлі, якщо можна купувати круті тачки.
