Галина Васильевна Москалец - Кожен день – інший. Щоденник краткое содержание
Іноді нам здається, що всі дні однакові, сірі й нецікаві. Але так не буває, бо кожна нова думка змінює світ. Треба просто виокремити її, належно пошанувати, бо що, як не наші думки, робить нас єдиними і неповторними.
У новій книзі лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк «Кожен день — інший» — щоденникові записи письменниці за 2011–2012 pp., в яких з великою художньою силою відображено її духовне світосприйняття та вміщено глибокі й цікаві спостереження, зроблені під час мандрівок від Урожа і Львова до Єрусалиму.
Читать книгу онлайн Кожен день – інший. Щоденник - автор Галина Васильевна Москалец или скачать бесплатно и без регистрации в формате fb2. Роман написан в 2013 году, в жанре Современная русская и зарубежная проза. Читаемые, полные версии книг, без сокращений, на сайте - библиотека бесплатных книг Knigism.online. Вы можете скачать издание полностью и открыть в любой читалке, на свой телефон или айфон, а также читать произведение без интернета.
Скачать книгу «Кожен день – інший. Щоденник» Галина Васильевна Москалец
Чтобы оставить свою оценку и/или комментарий, Вам нужно войти под своей учетной записью или зарегистрироваться
Ця книжка складається з трьох повістей і одного невеликого за обсягом роману. У кожному з творів розповідається про наших сучасників, людей різного віку і різних доль, їх об’єднує прагнення досягти гармонії у стосунках між собою. Зображувані події відзначаються госгрою конфліктністю, складними суперечностями.
Це перша книга молодого прозаїка.
Перша книжка прозаїка
У подорожніх нотатках «Сентиментальні мандрівки Галичиною» лауреата Шевченківської премії 2010 р. Галини Пагутяк більше емоцій, ніж інформації. Можливо, не всім сподобається, як вона описала їхню малу батьківщину, але це те, що побачили її очі й відчуло серце за короткі відвідини. Треба подорожувати, вважає письменниця, куди маєш змогу, чи коли щось здригається в тобі від однієї назви міста, ріки чи села. Ану ж, між вами існує якийсь глибинний зв’язок? Для цього не потрібно багато грошей і...
Українська письменниця потрапляє перед Новим роком у Стамбул, у якому п’ять днів поспіль ідуть такі холодні дощі, що мерзнуть не лише руки, а й душа. І в цьому суцільному тумані з дощем і вітром всі її рани раптом почали кривавити. Стамбул змусив авторку задуматися над межовими ситуаціями власного життя і боротися з чорною тінню смерті, яка нависла над нею і її рідною Україною.
Знана й самобутня українська письменниця, безсумнівний майстер сучасної української прози, Галина Пагутяк приходить до свого читача з несподіваними творами східної тематики, у яких глибоко й талановито відтворює світ давніх шумерів та найтонші відчуття людські душі й естетику країни Вранішнього сонця.
Вибрані твори Галини Пагутяк «Захід сонця в Урожі» відзначено австралійською літературною премією «Айстра» як найкраще авторське видання в Україні 2007 року.
Никто, даже из людей служивших, толком не знает, кто такие подводники. Что уж говорить о людях подозрительно гражданской внешности? Как и зачем они туда идут? Чем занимаются в то время, когда не щурятся навстречу соленому ветру? Как проводят свободное время? У них вообще оно бывает? Что, правда они никогда не болеют? А психика страдает? А деформируются в машины из стали и крови или все-таки остаются обычными людьми? Да из одних вопросов можно написать небольшую повесть! А пока такой повести нет,...
Эта книга – о том, как творится история. Не на полях сражений и не в тройных залах – а в трущобах и пыльных кабинетах, людьми с сомнительным прошлым и опасным настоящим. В этой книге перемешаны факты и вымысел, психология и мистика, но причудливое сплетение нитей заговора и человеческих судеб сходится в одной точке – 22 ноября 1963 года, Даллас, штат Техас. Поворотный момент в истории США и всей западной цивилизации – убийство президента Кеннеди. Одинокий маньяк или сложный заговор спецслужб,...
О людях, служивших на военно-морском флоте. О людях, для которых понятия мужской дружбы, флотского братства, чести и любви к Родине — не пустой звук, вне зависимости от национальной принадлежности.
Лусия Берлин (1936–2004) опубликовала при жизни несколько сборников рассказов. Но настоящее признание пришло к ней только после смерти, в 2015 году, когда она стала литературной сенсацией года и ее книги вошли в списки бестселлеров. И критики, и читатели оценили порой мрачный юмор, открытость и наблюдательность, легкость и естественность стиля. И трезвое, едкое, иногда суровое, но всегда внимательное отношение к миру, где живут медсестры, алкоголики, учителя, наркоманы, онкобольные, и каждый из...
