Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Їх неможливо дістати із забуття, хіба що хтось із живих відчує нагальну потребу згадувати. У цьому романі тим славетним забутим є В’ячеслав Липинський, український історик польського походження, філософ і невдалий політик, засновник українського монархізму. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. Але й ним поживився синій кит української пам’яті. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки.
* * *
P.S. Роман Тані Малярчук «Забуття» став Книгою року ВВС-2016.
Чтобы оставить свою оценку и/или комментарий, Вам нужно войти под своей учетной записью или зарегистрироваться
Таня Малярчук (1983) – автор многих рассказов и эссе, переведенных на польский, немецкий, английский языки, и сборников (в т. ч. «Как я стала святой», «Зверослов», «Говорить»), а также романа «Биография случайного чуда». С начала 10–х стремительно набирает популярность в Европе. В 2013 г. стала лауреатом сразу двух престижных литературных премий: им. Джозефа Конрада–Коженёвского (Польша – Украина) и «Kristal Vilenica» (Словения). Современные российские критики сравнивают произведения Тани...
Лєна з дитинства була особливою: без царя в голові, навіть Бог у неї був позичений. Якось Лєна облишила молитися — і нічого, грім не побив, і кульова блискавка, що колись спалила її улюблену виховательку, оминула. Але втратити віру в чудо їй не дала диво-жінка, яка нагодилася рятувати її земляків, поки сама, уже доросла, Лєна тренувалася на бездомних собаках. Чим обернеться власна спроба героїні допомогти ближньому — польотом над гніздом зозулі чи вознесінням?
Звірослови - це чудернацькі середньовічні енциклопедії про тварин. З них давні українці могли дізнатися, що, наприклад, саламандри не горять у вогні, а носороги - схожі на бика істоти, що витоптують поля пшениці. «Звірослов» Тані Малярчук продовжує втрачену середньовічну традицію. Людина, на думку авторки, подібна на метелика (курку, собаку, медузу, щура, ворона, слимака, свиню, зайця, пуму), це істота, яка хоче, щоб її любили, а її не любить ніхто…
Якби можна було робити так, як слід, то назва цієї книжки мала б звучати так само, як і прізвище автора: Таня Малярчук "Таня Малярчук".
Бо легше не зважати на те, що Таня народилася в Івано-Франківську, у 1983 році, що вона десь вчилася і десь ще недовчилася, що вона щодня щось робить, ніж відділити написану нею прозу від Тані Малярчук.
Тарас Прохасько
Никто, даже из людей служивших, толком не знает, кто такие подводники. Что уж говорить о людях подозрительно гражданской внешности? Как и зачем они туда идут? Чем занимаются в то время, когда не щурятся навстречу соленому ветру? Как проводят свободное время? У них вообще оно бывает? Что, правда они никогда не болеют? А психика страдает? А деформируются в машины из стали и крови или все-таки остаются обычными людьми? Да из одних вопросов можно написать небольшую повесть! А пока такой повести нет,...
Эта книга – о том, как творится история. Не на полях сражений и не в тройных залах – а в трущобах и пыльных кабинетах, людьми с сомнительным прошлым и опасным настоящим. В этой книге перемешаны факты и вымысел, психология и мистика, но причудливое сплетение нитей заговора и человеческих судеб сходится в одной точке – 22 ноября 1963 года, Даллас, штат Техас. Поворотный момент в истории США и всей западной цивилизации – убийство президента Кеннеди. Одинокий маньяк или сложный заговор спецслужб,...
О людях, служивших на военно-морском флоте. О людях, для которых понятия мужской дружбы, флотского братства, чести и любви к Родине — не пустой звук, вне зависимости от национальной принадлежности.
Лусия Берлин (1936–2004) опубликовала при жизни несколько сборников рассказов. Но настоящее признание пришло к ней только после смерти, в 2015 году, когда она стала литературной сенсацией года и ее книги вошли в списки бестселлеров. И критики, и читатели оценили порой мрачный юмор, открытость и наблюдательность, легкость и естественность стиля. И трезвое, едкое, иногда суровое, но всегда внимательное отношение к миру, где живут медсестры, алкоголики, учителя, наркоманы, онкобольные, и каждый из...
