София Юрьевна Андрухович - Фелікс Австрія краткое содержание
Станіславів кінця XIX — початку XX століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, — долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев — у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.
Читать книгу онлайн Фелікс Австрія - автор София Юрьевна Андрухович или скачать бесплатно и без регистрации в формате fb2. Роман написан в 2014 году, в жанре Современная русская и зарубежная проза. Читаемые, полные версии книг, без сокращений, на сайте - библиотека бесплатных книг Knigism.online. Вы можете скачать издание полностью и открыть в любой читалке, на свой телефон или айфон, а также читать произведение без интернета.
Чтобы оставить свою оценку и/или комментарий, Вам нужно войти под своей учетной записью или зарегистрироваться
«Декамерон» — антологія сучасної української прози, до якої увійшли нові оповідання десяти популярних вітчизняних письменників. Твори, зібрані під цією обкладинкою, дають чітке уявлення про стан сьогоднішньої літератури, іноді дозволяють побачити авторів у дещо несподіваному світлі, а сама книга є яскравим свідченням про десятиліття, що минає, з його шалом, любов’ю та ніжністю.
Герої повісті Софії Андрухович — це екзотичні квіти, які снять свої щасливі сни й живуть у своєрідному й дивовижному світі. Зло і цивілізація можуть тільки торкатися цього світу, але не можуть у нього проникнути. І водночас «Літо Мілени» не є цілковитою ідилією, це твір про ідилію, метаідилія, в якій іронічний підтекст резервує для авторки якісь додаткові змістові нашарування.
«Нема сумніву, що повість «Старі люди» є інтуїтивною відповіддю на вимоги літератури новішої від найновішої. Це проза — без індексу: не жіноча, не чоловіча, не юнацька, не стареча, не укладена, не спрощена, не фантастична, не побутова не любовна, не пригодницька і ще сотні не. Тому, що вона — і,і,і… Вона попросту життєва, наскітьки життєвою є література. Настільки ж літературна, наскільки літературним є життя. Чудесна оповість, якої так бракувало.», — Тарас Прохасько
Софія Андруховіч народилась 17 листопада 1982 року в Івано-Франківську. Авторка прозових книжок «Літо Мілени» (Київ: Смолоскип, 2002), «Старі люди» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003), «Жінки їхніх чоловіків» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005). Лауреат літературної премії видавництва «Смолоскип» (2001). Переклала з польської мови роман Мануели Ґретковської «Європейка». Співредакторка журналу візій і текстів «Четвер» (2003–2005). Мешкає у Ворзелі. Дві речі, що гарантують насолоду пізнання, —...
Никто, даже из людей служивших, толком не знает, кто такие подводники. Что уж говорить о людях подозрительно гражданской внешности? Как и зачем они туда идут? Чем занимаются в то время, когда не щурятся навстречу соленому ветру? Как проводят свободное время? У них вообще оно бывает? Что, правда они никогда не болеют? А психика страдает? А деформируются в машины из стали и крови или все-таки остаются обычными людьми? Да из одних вопросов можно написать небольшую повесть! А пока такой повести нет,...
Эта книга – о том, как творится история. Не на полях сражений и не в тройных залах – а в трущобах и пыльных кабинетах, людьми с сомнительным прошлым и опасным настоящим. В этой книге перемешаны факты и вымысел, психология и мистика, но причудливое сплетение нитей заговора и человеческих судеб сходится в одной точке – 22 ноября 1963 года, Даллас, штат Техас. Поворотный момент в истории США и всей западной цивилизации – убийство президента Кеннеди. Одинокий маньяк или сложный заговор спецслужб,...
О людях, служивших на военно-морском флоте. О людях, для которых понятия мужской дружбы, флотского братства, чести и любви к Родине — не пустой звук, вне зависимости от национальной принадлежности.
Лусия Берлин (1936–2004) опубликовала при жизни несколько сборников рассказов. Но настоящее признание пришло к ней только после смерти, в 2015 году, когда она стала литературной сенсацией года и ее книги вошли в списки бестселлеров. И критики, и читатели оценили порой мрачный юмор, открытость и наблюдательность, легкость и естественность стиля. И трезвое, едкое, иногда суровое, но всегда внимательное отношение к миру, где живут медсестры, алкоголики, учителя, наркоманы, онкобольные, и каждый из...
