Бо далі вдосконалюватиметься комп’ютерна техніка, розвиватимуться системи збереження інформації, обсяги оперативної пам’яті і швидкодія.
Уже в першому десятилітті з’являться комп’ютери, керовані голосом, а згодом — спроможні вести усний діалог з оператором. Можливо, у цей час поряд із застосуванням цифрової техніки з’являться аналогові системи, побудовані на модулях, що моделюють нейронні сітки головного мозку. Тим паче, що застосування комп’ютерної технології в нейрофізіології обіцяє незабаром інформаційний вибух у цій галузі. Першим значним відкриттям у ній стане розшифровування мов мозку. Згодом, можливо в наступному сторіччі, ці роботи покладуть основу для запису всієї психоіндивідуальності людини, що насамперед значно скоротить терміни навчання, а згодом матиме дуже серйозний вплив на долю всього людства. Цілком можливе тривале, і навіть необмежене, життя психоіндивідуальності у віртуальній реальності.
Цьому передуватимуть глибокі розробки в теорії самоорганізуючих систем. З’являться перші твердотільні самоорганізуючі системи, що стане вирішальним кроком у створенні штучного інтелекту.
Ще більше значення матимуть розвиток генетики і генна інженерія. Разом з успіхами молекулярної біології, особливо в галузі спектрального аналізу і резонансного переносу енергії, буде створений напрям генетичного конструювання організмів із заздалегідь визначеними властивостями. Великого розвитку набуде мікробіологічна промисловість. До цього часу передбачається розкриття тонкої функціональної будови мембран клітин і вивчення конформаційних структур і їхньої мінливості, зокрема при патологіях. Можливо, ці роботи приведуть до відкриття засобів лікування ВІЛ-інфікованих. Щодо проблем раку, то, мабуть, найбільш перспективним буде вивчення імунологічних взаємовідносин клітин злоякісної пухлини й організму. У нас є підстави припускати, що в даному випадку в основі злоякісності раку і його інших властивостей «перевернене» відношення «трансплантат-хазяїн», у якому роль «хазяїна» грає пухлина, що виробляє тканинні антитіла проти самого організму. Щодо СНІДу, то, можливо, цей вірус ушкоджує на мембранах Т-лімфоцитів рецептори, що відрізняють своє від чужого.
Успіхи теорії самоорганізуючих систем, генетики, подальші успіхи теорії інформації та її прикладного розвитку приведуть до створення нової галузі електроніки — органної електроніки, за методикою якої обчислювальні блоки самі себе вирощуватимуть за «генетичною програмою». Це дасть поштовх до розвитку надпотужних електронних систем керування й аналізу інформації, відтак допоможе розкрити таємниці біополя, і тоді можна буде почати серйозне вивчення його загального простору і наблизитись до відкриття особливого ефіру, через який передається інформація. Можливо, це докорінно змінить наші уявлення про світобудову. У галузі відкриття нових джерел енергії в ХХI сторіччі очікується використання гравітаційної енергії…
Одне слово, людству слід очікувати попереду чимало цікавого й несподіваного. Але як усе це збагнути, зрозуміти, не розгубитися перед шквалом інформації, новітніх відкриттів і технологій?
Посттоталітарне суспільство, до якого належить Україна, все ще перебуває у нестійкому стані невизначеності. Але, як відомо, найтяжчим станом для будь-якої інтелектуальної системи є саме такий стан невизначеності, обумовлений поєднанням необхідності приймати рішення і дефіцитом інформації, потрібної для цього. У стані невизначеності, коли умови життя не задовольняють людину, її збуджений інтелект інтенсивно шукає шляхів до ліквідації дефіциту інформації через побудову гіпотез, припущень. І тут на допомогу приходить науково-популярна література, яка прикликає на допомогу світ пошуків і знахідок, мандрівок і відкриттів. Роль науково-популярної літератури у пропаганді знань і залучення людей до набутків прогресу стає дедалі важливішою. А в Україні тим паче є направду благодатне підгрунтя для зведення цієї вкрай потрібної громадянам незалежної держави літературної споруди. Нагадаємо лише деякі факти.Серед тих, хто своїми відкриттями наблизив день польоту в космос першого землянина, було чимало українців. А саме: герой війни 1812 року генерал Олександр Засядько — нащадок славних запорожців з династії козацьких гармашів; народоволець Микола Кибальчич; Костянтин Ціолковський, рід якого ведеться від Северина Наливайка (до речі, брат Костянтина Едуардовича деякий час підписувався «Ціолковський-Наливайко»); конструктор космічних систем Сергій Корольов; конструктор турбореактивних двигунів академік Архип Люлька; людина драматичної долі Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей), завдяки якому стала можливою висадка американських астронавтів на Місяці. Геніальний вчений-енциклопедист Володимир Вернадський, який розумом сягнув у космічні далі, завжди пам’ятав про своє козацьке коріння…
Либонь, не випадково ще 1913 року українські умільці з села Червоного, що на Волині, під керівництвом Федора Терещенка зуміли виготовити оригінальний аероплан, який за своїми параметрами перевищував кращі тогочсасні світові зразки. Перший у світі гідролітак створив український авіаконструктор Дмитро Григорович…
Хіба це підстава, не добротне підґрунтя для подальшої популяризації здобтків українських вчених і винахідників? Про те, що зараз на державному рівні науково-популярна література не підтримується і, відверто кажучи, не розвивається, а радше животіє, засвідчує хоча б той факт, що, крім колекційних журналів «Древо познания», які видає відома британська компанія «Маршал Кавендіш» (віднедавна в кіосках появилася українська версія — «Дерево пізнання» із задекларованим накладом 200 тисяч примірників), а також російського журналу «Вокруг света» (створена й українська редакція — але це також російськомовне видання), більше нічого в кіосках преси годі знайти. До того ж «Дерево пізнання» науково-популярним можна назвати хіба приблизно, бо на відміну, скажімо, «Науки и жизни» (совєтської спадкоємниці) тут у популярній формі викладаються прописні істини, а не нові тенденції в науці, її досягнення, гіпотези тощо. Це радше канал «Discovery» на папері.
А були ж в українському інформаційному просторі совєтської доби такі цікаві журнали як «Знання та праця» («Наука-фантастика»), «Наука і суспільство», які користувалися заслуженим авторитетом серед більш ніж стотисячної аудиторії читачів…
Нині в Україні можна передплатити «Юний технік України» і «Юний натураліст», «Світ фізики» і «У світі математики». Неперіодично з’являється науково-популярний журнал «Сузір’я» — для тих, хто цікавиться аерокосмічною тематикою. Завдяки праці видавничого дому «Наутілус», що у Львові, від 1999 року в Україні представлений «Світ науки» — українська версія найстарішого американського журналу «Scientific American» (www.nautilus. com.ua/journal.php). Але. Не дає про себе чути київський «Пульсар». Літературно-художній та науково-популярний журнал «Світ пригод» (www.universum.org.ua) проіснував два роки (2002 — 2003) — стартового капіталу в розмірі 10 тис. гривень вивявилось замало для розкрутки проекту.
Натомість в Росії зуміли зберегти і примножити традиції таких видань як «Вокруг света», науково-популярних журналів «Техника-молодежи», «Знание — сила», «Наука и жизнь» (існує російськомовна та англомовна версії — Journal «Science and Life»), «Юный техник» — популярний журнал про науку, техніку, фантастику для дітей та юнацтва. Нині в Росії видається науково-популярний альманах «Не может быть», «Что нового: в науке и технике» — журнал, в якому друкуються матеріали із щомісячника Popular Science, «Экология и жизнь». Видається російською мовою журнал «GEO» (якісне видання про природу, техніку, про людей і подорожі), існує російське видання плопулярного географічного журналу «National Geographic» тощо.
