Ті трудомісткі сектори, що й досі залишаються в сільському господарстві, пов’язані, головним чином, зі збиранням делікатесних дорогих овочів і фруктів, а також декоративних рослин та квітів. Що ж стосується інших відносно рутинних ручних операцій, то ці робочі місця наразі є захищеними від механізації, головним чином, тому, що їхнє виконання цілковито залежить від здатності до візуального розрізнення та кмітливості й спритності. Фрукти й овочі легко пошкоджуються і швидко псуються, і їх часто треба вибирати, зважаючи на колір чи стиглість. Для машини візуальне розпізнання є великою проблемою: умови освітлення можуть сильно змінюватися, самі ж фрукти можуть розташовуватися у просторі всілякими різноманітними способами, і вони можуть також частково або повністю бути схованими за листям.
Ті самі інновації, котрі розширюють межі застосування робототехніки на фабриках і в складських приміщеннях, уже роблять значну частину цих залишкових робочих місць у сільському господарстві піддатливими до автоматизації. Vision Robotics, компанія з Сан-Дієґо, штат Каліфорнія, займається розробкою комбайна для збирання апельсинів, який своїм виглядом нагадує восьминога. У цьому ро́боті буде використовуватися тривимірний машинний зір для формування комп’ютерної моделі всього апельсинового дерева і подальшої фіксації розташування кожного фрукта. Потім ця інформація буде передаватися на вісім робототехнічних рук, котрі почнуть швидко збирати апельсини [33]. Harvest Automation, новопостала компанія з передмістя Бостона, свої зусилля зосереджує, головним чином, на створенні роботів для автоматизації операцій у розплідниках і теплицях; за оцінками цієї компанії, ручний труд складає понад 30 % собівартості вирощування декоративних рослин. Компанія сподівається, що з часом її рóботи зможуть виконувати до 40 % тієї ручної сільськогосподарської праці, в якій наразі існує потреба в Сполучених Штатах і Європі [34]. Експериментальні ро́боти вже займаються підрізанням виноградної лози у Франції, використовуючи при цьому технологію машинного зору в поєднанні з алгоритмами, що вирішують, які паростки слід підрізати, а які — залишити [35]. А в Японії створили нову машину, що вміє розрізняти стиглі полуниці, орієнтуючись при цьому на тонкі відмінності в кольорі, а потім зриває по одній ягоді що вісім секунд, працюючи безперервно й виконуючи свою роботу здебільшого вночі [36].
Високотехнологічні сільськогосподарські ро́боти особливо приваблюють ті країни, що не мають доступу до низькооплачуваної праці мігрантів. Приміром, Австралія та Японія — острівні держави з робочою силою, що швидко старіє. Міркування безпеки теж роблять Ізраїль фактичним островом у сенсі мобільності робочої сили. Багато овочів і фруктів необхідно збирати впродовж дуже короткого проміжку часу, тому брак робочої сили в потрібний час може з легкістю призвести до катастрофічних наслідків.
Окрім зменшення потреби в ручній праці, сільськогосподарська автоматизація має гігантський потенціал для того, щоб зробити фермерство більш ефективним і значно менш трудомістким. Комп’ютери мають здатність керувати процесом вирощування зернових культур із такою глибинною деталізацією, яка абсолютно недосяжна для людей. Австралійський центр польової робототехніки (АЦПР) у Сіднейському університеті зосереджує свою діяльність на застосуванні високотехнологічної сільськогосподарської робототехніки, щоб допомогти Австралії утвердитися на позиції основного постачальника харчів для населення Азії. Застосування подібної техніки зростає вибуховими темпами — і це з огляду на те, що в Австралії площа земель, які обробляються, і запаси питної води відносно невеликі. АЦПР прогнозує появу роботів, які будуть безперервно рискати полями, беручи зразки ґрунту довкола конкретних рослин, а потім вводячи в ґрунт потрібну кількість води і добрив [37]. Таке прецизійне застосування добрив чи пестицидів для конкретних рослин чи навіть конкретних фруктів, що ростуть на деревах, потенційно здатне зменшити витрати цих хімікатів аж на 80 % і таким чином різко зменшити обсяг токсичних стоків, які забруднюють ріки, струмки й інші водні масиви[5] [38].
Сільське господарство в країнах, що розвиваються, сумнозвісне своєю низькою ефективністю. Ділянки землі, що їх обробляють родини, часто бувають крихітними, інвестиції капіталу — мінімальними, а сучасні технології просто відсутні. Навіть попри те, що методи землеробства здебільшого трудомісткі, інколи з землі намагаються прогодуватися більше людей, аніж реально потрібно для її обробітку. З огляду на те, що в найближчі десять років населення земної кулі зросте до 9 млрд і більше, безперервно зростатиме необхідність передачі всіх наявних оброблюваних земель більшим та ефективнішим господарствам, спроможним давати вищі врожаї. Тут передовим сільськогосподарським технологіям доведеться відіграти вагому роль, особливо в тих країнах, де води — обмаль, і чиї екосистеми зруйновані внаслідок надмірного використання хімікатів. Одначе підвищення рівня механізації означатиме, що земля буде забезпечувати засоби існування значно меншій кількості людей. Історично склалося так, що ці «надлишкові» робітники мігруватимуть до великих міст і промислових центрів у пошуках роботи на фабриках, однак, як ми вже встигли переконатися, ці фабрики також будуть зазнавати трансформації під впливом технологій автоматизації. Важко навіть уявити, як численні країни, що розвиваються, зможуть нейтралізувати наслідки цієї технологічної дестабілізації й уникнути кризи, спричиненої різким зростанням безробіття.
У Сполучених Штатах сільськогосподарська робототехніка потенційно здатна підірвати основи багатьох усталених поглядів, на яких тримається політика стосовно іммігрантів, тим паче, що проблема імміграції й без того вже призвела до сильної політичної поляризації суспільства. Вплив робототехніки вже чітко дається взнаки в деяких районах, де традиційно залучають велику кількість сільськогосподарських робітників. У Каліфорнії машини уникають важкої технічної проблеми, пов’язаної з забезпечення чіткого візуального розпізнавання окремих горіхів мигдалю, дуже простим способом: вони хапають все дерево і сильно трусять його. Мигдаль падає на землю, де його підбирає інша машина. Багато каліфорнійських фермерів перейшли від таких ніжних культур, як помідори, до вирощування значно міцніших горіхів, бо їх можна збирати механічним способом. Протягом першої декади двадцять першого століття зайнятість у Каліфорнії впала загалом на 11 %, і це при тому, що сукупне виробництво таких культур, як мигдаль, які є придатними для застосування автоматичних сільськогосподарських технологій, зростало вибуховими темпами [39].
З огляду на те, як робототехніка й технології самообслуговування дедалі інтенсивніше запроваджуватимуться майже в усіх секторах економіки, вони будуть загрожувати, перш за все, низькооплачуваним робочим місцям, що потребують людей невисокого рівня освіти й професійної підготовки. Однак ці робочі місця на поточний момент складають більшість тих нових трудових вакансій, що створює економіка, а економіці Сполучених Штатів треба створювати близько мільйона робочих місць щороку хоча б для того, аби просто встигати за зростанням населення. Навіть якщо відкинути можливість фактичного зменшення кількості таких робочих місць з огляду на розвиток нових технологій, будь-яке зменшення швидкості, з якою вони будуть створюватися, матиме в тривалій перспективі надзвичайно серйозні сукупні наслідки для сфери зайнятості.
Можливо, багато економістів і політиків волітимуть просто відмахнутися від цієї проблеми. Зрештою, рутинні, низькооплачувані робочі місця, які не потребують високого рівня фахової підготовки, зазвичай вважаються (принаймні в розвинених країнах) як небажані апріорі, тому, коли економісти обговорюють вплив технологій на такі робочі місця, часто можна почути фразу «вони звільняються». Тобто робітники, які втрачають свою низькокваліфіковану роботу, звільняються таким чином для того, щоби отримати кращу професійну підготовку і ширші можливості подальшого працевлаштування. Існує фундаментальне припущення, що така динамічна економіка, як економіка Сполучених Штатів, завжди зможе створити достатню кількість високооплачуваних робочих місць, на які потрібні професіонали із вищою кваліфікацією, щоб поглинути щойно вивільнених робітників — за умови, що останнім вдасться отримати необхідну підготовку.
Підґрунтя такого припущення стає дедалі хиткішим. У наступних двох розділах ми дослідимо той вплив, який автоматизація вже справила на робочі місця й доходи в Сполучених Штатах, і також розглянемо ті характерні особливості, що вирізняють інформаційні технології як надзвичайно дестабілізувальну силу. Таке обговорення забезпечить нам відправну точку, з якої можна буде зануритися в тенденцію, що розгортається перед нами і якій невдовзі судилося покласти край розхожій думці про типи робіт, що потенційно найуразливіші до автоматизації, а також про дієвість такого способу розв’язання цієї проблеми, як підвищення рівня освіти й професійної підготовки: машини ж націлюються не лише на низькооплачувані робо́ти низького рівня професійної кваліфікації, вони загрожують також і робочим місцям із високою оплатою та високим рівнем необхідної для них професійної підготовки.
