Доволі легко передбачити, що багато з тих методів, які успішно застосувала мережа ресторанів Kura, особливо автоматизоване приготування страв і дистанційне управління ресторанами, у підсумку будуть взяті на озброєння всією галуззю швидкого харчування. У цьому напрямку вже були зроблені декотрі значущі кроки; до прикладу, мережа McDonald’s 2011 року заявила, що змонтує екрани з дотиковими панелями для замовлення страв у семи тисячах своїх європейських ресторанів [21]. Якщо один з провідних гравців галузі починає отримувати значний зиск завдяки підвищеному рівню автоматизації, то решта не матимуть іншого вибору, окрім як взяти з нього приклад. Окрім того, автоматизація забезпечить конкурентоздатність і в інших сферах, а не лише в зниженні витрат на робочу силу. Приготування їжі за допомогою робототехніки можна вважати більш гігієнічним, оскільки з харчами контактуватиме менша кількість робітників. Зручність, швидкість і точність виконання замовлень зростуть, як і зросте ступінь індивідуалізації замовлення під кожного клієнта. Якщо смакові вподобання того чи іншого відвідувача будуть зафіксовані в одному ресторані, то автоматизація дасть змогу легко відтворювати ті ж самі результати в інших ресторанах, та ще й на постійній основі.

Зважаючи на викладене вище, гадаю, буде неважко передбачити, що типовий ресторан швидкого харчування зможе, у підсумку, скоротити свій персонал на 50 %, а, можливо, навіть і більше. Принаймні в Сполучених Штатах ринок швидкого харчування став уже настільки насиченим, що навряд чи відкриття нових ресторанів зможе компенсувати те різке скорочення робочих місць у ресторанах, що вже існують. І це, звичайно ж, означає, що ті численні нові робочі місця, створення яких прогнозує Бюро трудової статистики, можуть так і лишатися невтіленими прогнозами.

Іще одним місцем, де спостерігається значна концентрація низькооплачуваних робіт, є сектор багатопрофільної роздрібної торгівлі. Економісти з Бюро трудової статистики визначили професію «роздрібного продавця» такою, що поступається лише «дипломованій медсестрі», як ту конкретну професію, що буде найбільше сприяти забезпеченню зайнятості впродовж 2010–2020 років і яка, за прогнозами, має створити понад 700 тисяч нових робочих місць за вказаний період [22]. Однак уже вкотре виявляється, що технологія криє в собі потенціал, у світлі якого ці прогнози державних агенцій виглядають аж надто оптимістично. Можна спробувати передбачити, що майбутню зайнятість у сфері роздрібної торгівлі визначатимуть три істотні чинники.

Перший чинник — це дестабілізація цієї галузі з боку таких інтернетівських роздрібних торгівців, як Amazon, eBay та Netflix. Після краху великих роздрібних мереж на кшталт Circuit City, Borders і Blockbuster конкурентна перевага цих веб-постачальників над звичайними крамницями з цегли та скла стала аж надто очевидною. І Amazon, і eBay в кількох американських містах уже експериментують із доставками товарів за принципом «отримайте того ж дня», маючи на меті знищити останню значну перевагу, яку й досі мають місцеві крамниці порівняно з інтернет-магазинами: здатність забезпечити можливість покупцеві насолодитися своєю покупкою одразу ж опісля сплати грошей.

Теоретично, таке зазіхання веб-торговців на сферу діяльності традиційних магазинів не означає, що воно автоматично спричиниться до ліквідації робочих місць; воно, радше, означає, що ці робочі місця перемістяться з традиційних торговельних точок до складських приміщень і розподільчих центрів, які використовують онлайн-компанії. Однак реальність полягає в тім, що коли робоче місце переміститься до складу, то там його буде легше автоматизувати. 2012 року компанія Amazon придбала Kiva Systems, компанію з виробництва роботів для складських приміщень. Ро́боти Kiva, трохи схожі на хокейні шайби, сконструйовані для того, щоб переміщувати матеріали всередині складських приміщень. Замість робочих, які ходять туди-сюди поміж рядами, вибираючи потрібні вироби, робот Kiva просто закочується під увесь піддон або стелаж, піднімає його і підвозить до робітника, який займається пакуванням замовлення. Роботи пересуваються автономно за допомогою мережі, викладеної штрих-кодами, прикріпленими до підлоги, й, окрім Amazon, використовуються для автоматизації складської роботи в багатьох інших компаніях з роздрібної торгівлі, зокрема й у Toys «R» Us, Gap, Walgreens і Staples [23]. За рік опісля придбання робототехнічної компанії Kiva Amazon уже мала близько 1400 роботів Kiva, утім їхню інтеграцію в свої величезні складські приміщення розпочала лише нещодавно. Один аналітик із Волл-cтріт прогнозує, що завдяки ро́ботам ця компанія знизить собівартість виконання замовлень майже на 40 % [24].

Компанія Kroger, один із найбільших роздрібних продавців бакалійно-гастрономічних товарів у Сполучених Штатах, також запровадила високоавтоматизовані розподільчі центри. Система компанії Kroger здатна отримувати піддони від продавців з великими партіями окремого конкретного продукту, а потім демонтувати їх і складати нові піддони з розмаїттям різноманітних виробів для подальшої відправки до магазинів. Ця система також здатна задавати спосіб укладання товарів у стоси на різних піддонах задля оптимізації заповнення полиць, щойно ці товари прибуватимуть до магазинів. Такі автоматизовані складські приміщення цілковито усувають потребу людського втручання, за винятком лише завантаження піддонів на ваговози та їхнього розвантаження [25]. Очевидний вплив цих автоматизованих систем на зайнятість не залишився непоміченим представниками профспілок, і американська спілка Teamsters Union неодноразово конфліктувала з компанією Kroger, а також із іншими роздрібними мережами з приводу запровадження систем автоматизації, про які йшлося вище. Як роботи Кіvа, так і автоматизовані системи Kroger все ж таки залишають людям деякі робочі місця, зосереджені, голов­ним чином, в таких зонах, як пакування асортименту товарів для їхньої остаточної відправки споживачам, оскільки виконання такого завдання потребує кмітливості та швидкого візуального розпізнавання продукції. Цілком зрозуміло, що це і є саме ті зони, на які, розширяючи межі застосування автоматизації, ведуть свій швидкий наступ такі інновації, як роботи компанії Industrial Perception, призначені для переміщення ящиків.

Другим дестабілізаційним чинником стане, скоріш за все, вибухоподібне зростання повністю автоматизованого сектора самообслуговування в галузі роздрібної торгівлі, або, іншими словами, «розумних» торговельних автоматів і кіосків. В одному дослідженні прогнозується, що вартість товарів та послуг, реалізованих на цьому ринку, зросте з майже 740 млрд доларів у 2010 році до понад 1,1 трлн доларів у 2015 році [26]. Завдяки прогресу торговельні автомати вийшли далеко за межі звичайного продажу газованих напоїв, закусок і огидної розчинної кави, й нині високотехнологічні машини, що продають такі предмети споживацької електроніки, як iPod та iPad компанії Apple, є цілком звичною річчю в аеропортах і фешенебельних готелях. Компанія AVT, Inc., один із провідних виробників автоматичних пристроїв для роздрібної торгівлі, заявляє, що здатна сконструювати індивідуалізований торговельний автомат практично для будь-якого товару. Торговельні автомати дають змогу різко скоротити три види витрат, що характерні для роздрібної торгівлі: витрати на оренду приміщення, витрати на найм персоналу та втрати, спричинені крадіжками, що їх скоюють покупці та продавці. Окрім забезпечення цілодобового обслуговування, багато з цих автоматів оснащені відеоекранами та мають змогу здійснювати точкову рекламу, спрямовану на заохочення споживачів до покупки споріднених продуктів, — майже так, як це роблять «живі» продавці. Вони також вміють записувати адресу електронної пошти покупця і надсилати квитанції. Загалом, ці машини забезпечують значну частину тих вигод, що їх мають веб-магазини, й до того ж забезпечують таку перевагу, як миттєва доставка товару.

Тоді, як поширення торговельних автоматів і кіосків неминуче призведе до ліквідації традиційних робочих місць у галузі роздрібної торгівлі, ці машини, безперечно, сприятимуть появі нових робочих місць в таких секторах, як обслуговування торговельних автоматів, поповнення їх товаром і ремонт цих машин. Однак число нових робочих місць, найімовірніше, виявиться меншим, аніж можна було б очікувати. Машини останнього покоління підключені до інтернету й забезпечують безперервний потік торговельних і діагностичних даних; окрім того, вони сконструйовані таким чином, щоби мінімізувати затрати людської праці, пов’язані з їхнім обслуговуванням.

У 2010 році Девід Даннінґ працював керівником регіонального відділу, відповідальним за експлуатацію і поповнення 189 кіосків відеопрокату компанії Redbox у Чикаґо і його передмістях [27]. Компанія Redbox має 42 тисяч кіосків у Сполучених Штатах і Канаді, зазвичай розташованих у супермаркетах і магазинах самообслуговування, і здає напрокат близько 2 млн відеоматеріалів на день [28]. Даннінґ керував кіосками в Чикаґо за допомогою персоналу чисельністю лише сім осіб. Поповнення машин товаром — це високоавтоматизований процес; насправді ж найбільш трудомістким аспектом цієї роботи є заміна світлопрозорої реклами фільмів на кіоску, — зазвичай, цей процес займає близько двох хвилин на кожну машину. Девід Даннінґ і його персонал розподіляють свій час між складським приміщенням, куди надходять нові фільми, і своїми автомобілями та домівками, звідки вони мають змогу виходити на контакт з машинами і керувати ними через інтернет. Кіоски, які вони обслуговують, сконструйовані «з нуля» для дистанційного обслуговування. До прикладу, якщо автомат «заїдає», він миттєво про це повідомить, і технічний працівник підключить до системи свій комп’ютер, «почаклує» з механізмом і усуне проблему без потреби приходити безпосередньо до самого кіоску. Зазвичай нові фільми надходять щовівторка, але машини можна поповнити й раніше в будь-який час; кіоск автоматично надасть кінофільм клієнтові точно в призначений час. Це дає змогу технічним працівникам складати розклад поїздок для поповнення кіосків таким чином, щоб уникнути транспортних заторів.