Акрополь — пагорб у центрі Афін 156 м заввишки, спочатку фортеця, потім релігійний і культурно-громадський центр міста, де знаходились чудові пам’ятки античної архітектури, як Парфенон, Ерехтейон, Пропілеї, храм богині Перемоги («Лісістрата», 174).

Алківіад (близько 451–404 pp. до н. е.) — політичний діяч і стратег Афін, із знатного аристократичного роду, відзначався безпринципністю та політичною нестійкістю («Оси», 44; «Жаби», 1422).

Алкмена — мати Геракла («Жаби», 583).

Амазонки — міфічне войовниче плем’я жінок, яке жило десь на південному узбережжі Чорного моря і на пониззі Дону («Лісістрата», 699).

Аміклейський — епітет бога Аполлона від славнозвісного храму в Аміклах у Пелопоннесі («Лісістрата», 1324).

Аміній — син Пронапа, розніжений афінський чепурун («Оси, 74. 466. 1267); позикодавець, дійова особа в «Хмарах».

Аміпсій — сучасний Арістофану комедіограф, твори якого не збереглися («Жаби», 14).

Амфітей (досл. божественний з обох боків, тобто по батькові і по матері) — віщун-шарлатан, представник маси обманців, які розвелися в Афінах у скрутні роки Пелопоннеської війни («Ахарняни», 45).

Андрокл — афінський політичний діяч демократичного табору («Оси», 1187).

Андромеда — дочка ефіопського царя Кефея і Кассіопеї, яка образила морські німфи. В покару Посейдон послав морське чудовисько, яке повинно було пожерти Андромеду. Врятував її Персей («Жаби», 53).

Анкіліон — прізвище одного афінянина («Оси», 1397).

Антімах — другорядний афінський поет, названий він сином слюнтяя від імені батька Псакаса, що по-грецьки значить «той, що любить плювати», запідозрюваний у гомосексуалізмі («Ахарняни», 1149; «Хмари», 1023).

Антіфонт — афінянин; оратор такого ш імені того часу («Оси», 1270. 1301).

Аполлон, інакше Феб — син Зевса і Латони, бог світла і віщування, покровитель музики і поезії («Хмари», 372. 388. 732; «Мир», 17; «Лісістрата», 485. 932; «Жаби», 231. 659. 754 та інші).

Арго — міфічний корабель, на якому прибув у Колхіду цвіт грецьких героїв під проводом Ясона, щоб забрати звідти золоте руно («Жаби», 1382).

Аргос — головне місто Арголіди, області Пелопоннесу («Жаби», 1208); аргосці — жителі Аргосу («Мир», 475).

Аре с (Арей) — бог війни («Мир», 457).

Арістогітон — друг тирановбивці Гармодія («Лісістрата», 656).

Аріфрад — музикант-кіфарист, людина аморальної поведінки («Оси», 1280; «Мир», 883).

Артеміда — дочка Зевса і Латони, сестра Аполлона, богиня полювання і Місяця, охоронниця дівочої незайманості («Лісістрата», 455. 937. 964. 1290. 1307).

Артемісій — мис на північному узбережжі о. Евбеї, уславлений морською битвою між греками і персами в 480 р. до н. е. («Лісістрата», 1279).

А ртемісія — цариця Галікарнасу в Малій Азії, брала участь в Саламінській. битві на боці персів («Лісістрата», 696).

Артемон — узагальнена назва людини-кар’єриста («Ахарняни», 850).

Архедем — один з проводирів радикальної партії в Афінах, якому комедіографи закидали неафінське походження, з прізвиськом «Гноєточиве око» («Жаби», 417, 588).

Археном — афінянин («Жаби», 1507).

Асклепій — бог медицини («Оси», 123).

Асконд — сучасний Арістофану атлет, переможений Ефундіоном у панкратіоні, тобто п’ятиборстві («Оси», 1191.1383).

Аспасія — афінська гетера, стала дружиною Перікла, славилась високою культурою і красою («Ахарняни», 527).

Атрей — син Пелопса, внук Тантала, батько Агамемнона і Менелая («Жаби», 1271).

Аттіка — область Греції з головним містом Афінами («Хмари», 209); аттік — житель Аттіки.

Адамант — міфічний цар мініїв у Беотії, батько Фрікса і Гелли, які, рятуючись від переслідувань мачухи Іно, втікали на золотому барані в Колхіду («Хмари», 257).

Афіна-Паллада — дочка Зевса, богиня мудрості, ремесла і науки, оборонної війни, опікунка Афін («Хмари», 602).

Афмонія — аттічний дем (адміністративний округ) в 9 км на північ від Афін («Мир», 190. 919).

Афродіта — дочка Зевса і океаніди Діони, богиня краси і любові («Мир», 40; «Лісістрата», 208. 578. —847. 873. 913).

Ахарняни — жителі сільського дему Ахарн, від їхнього хору одержала назву комедія «Ахарняни».

Ахейці — давньогрецьке плем’я, яке вело Троянську війну («Жаби», 1270).

Ахелой — річка в середній Греції, одна з найбільших рік Греції, вливається в Іонійське море; узагальнено — вода («Лісістрата», 398).

Ахеропт — міфічна підземна річка, інколи синонім країни мертвих («Жаби», 471).

Ахілл (Ахіллес) — син Пелея і Фетіди, найхоробріший герой Троянської війни («Жаби», 911. 991. 1264. 1400).

Аякс (Еант) — син саламінського царя Теламона, найхоробріший після Ахілла герой у грецькому війську під Троєю («Жаби», 1293).

Б

Бакід — легендарний віщун-ясновидець, «пророцтва» якого поширювались у часи Пелопоннеської війни. З них нещадно глузує Арістофан («Мир», 1072–1073:1121).

Беллерофонт — міфічний герой, який переміг за допомогою крилатого коня Пегаса почвару Хімеру («Ахарняни», 426; «Жаби», 1052).

Беотія — область середньої Греції з головним містом Фівами. У Пелопоннеській війні беоти (беотійці) були союзниками Спарти («Ахарняни», 160; «Мир», 1004).

Борей — північний або північно-східний вітер («Оси», 1124; «Ахарняни», 923).

Браврон — місцевість в Аттіці на північ від Афін, уславлена хліборобськими святами на честь Артеміди Бравронської, супроводжуваними веселим гулянням і пиятикою («Мир», — 873; «Лісістрата», 668).

Брасід — спартанський полководець, завдав афінянам декілька дошкульних поразок під час Пелопоннеської війни, загинув у битві при Амфіполі в 422 р. до н. е. («Оси», 476; «Мир», 640).

Бромій — культове ім’я бога Діоніса («Хмари», 311).

Бупал — скульптор і архітектор VI ст. до н. е., за традицією він разом з братом вирізьбив у карикатурній формі постать поета-ямбографа Гіппонакта, за що цей відплатив йому уїдливими віршами («Лісістрата», 378).

Буфонії — древнє хліборобське свято, в ритуал якого входило принесення в жертву бика («Хмари», 985).

В

Вакханалії — розгульне свято на честь Діоніса — Вакха («Лісістрата», І).

Візантій — місто на західному березі Босфору, засноване Мілетом 326 р. до н. е., перейменоване на Константинополь. Після знищення влади Риму в V ст. н. е. став центром Візантійської імперії («Хмари», 249; «Оси», 236).

Г

Ганімед — син дарданського царя Троя, вродливий юнак, якого викрав на небо орел Зевса. Там він став виночерпієм богів («Мир», 724).

Гармодій — афінський молодий аристократ, що вбив Гіппарха, брата тирана Гіппія, у 514 р. до н. е.; його і Арістогітона афіняни звеличували як фанатичних республіканців, хоч вони й діяли з особистих мотивів («Ахарняни», 980; «Оси», 1224).

Гарпії — міфічні крилаті страховиська, богині всезмітаючої бурі (Аелло, Келайна, Окіпета); стародавні греки уявляли їх у вигляді потворних птахів з жіночими головами і грудьми, з залізними пазурами («Мир», 812).

Гегелох — афінський актор («Жаби», 303).

Геката — трилика малоазійська богиня місяця і чаклунства. У сінях будинків їй ставили статуї як охоронниці будинку в нічну пору («Оси», 803; «Лісістрата», 718; «Жаби», 366. 1362).

Гела — місто на острові Сіцілія («Ахарняни», 606).

Геліос — син Гіперіона і Тейї, бог сонця («Мир», 406).

Гелла — дочка Афаманта і Нефели, сестра Фрікса, рятуючись від знущань мачухи, втікала разом з братом на золотому барані, по дорозі впала в протоку й затонула в ній. Від неї ця протока була названа Геллеспонтом, тобто морем Гелли («Оси», 309).

Геракл — син Зевса і Алкмени, грецький міфічний, силач, виконавець багатьох богатирських подвигів («Хмари», 1050; «Оси», 60. 420. 1030; «Мир», 181; «Лісістрата», 943); дійова особа в комедії «Жаби».

Геріон — міфічний потворний велетень з трьома головами, що жив десь на крайньому Заході. Переміг його Геракл («Ахарняни», 1083).

Гермес — син Зевса і німфи Майї, бог торгівлі і прибутку, вісник богів, покровитель гімнастичних змагань, супровідник душ померлих під час їх мандрівки в підземне царство («Ахарняни», 743; «Хмари», 1233. 1277; «Жаби», 1138. 1142. 1145); дійова особа в комедії «Мир».

Герміпп — комедіограф другої половини V ст. до н. е., автор «Торговки», в якій висміяв матір поета Евріпіда («Хмари», 557).

Гесіод — давньогрецький поет VIII–VII ст. до н. е., автор дидактичної поеми «Труди і дні», яка оспівує працю хлібороба, та поеми «Теогонія», де викладена генеалогія богів («Жаби», 1034).

Гестія — дочка Крона і Реї, богиня-охоронниця домашнього вогнища («Оси», 844).

Гі є рокл — віщун з Евбеї, висміяний Арістофаном у комедії «Мир» як шарлатан («Мир», 1046 і далі).

Гієронім — сучасний Арістофану ліричний і драматичний поет, з якого комедіограф кепкує з приводу надмірно довгої чуприни й розпутного життя («Ахарняни», 388).

Гіменей (Гімен) — син Аполлона і музи Калліопи, бог шлюбів, до якого зверталися у весільних піснях (гіменеях). («Мир», 1332. 1335 і далі).

Гімнасій — спортивна школа в Стародавній Греції, де діти заможних громадян не тільки займалися фізичними вправами, а й вивчали філософію, поезію, політику.

Гіпербол — один з лідерів радикальної партії в Афінах, після смерті Клеона її керівник, власник майстерні, яка виготовляла лампи, загинув у 411 р. до н. е. під час кривавого терору афінської олігархії («Ахарняни», 846; «Хмари», 551. 558. 624. 877. 1065; «Оси», 1007; «Мир», 681. 922. 1319; «Жаби», 570).

Гіппій — син Пісістрата, був тираном Афін до 510 р. до н. е. Став символом жорстокого володаря («Лісістрата», 641. 1173; «Оси», 502).

Гіппіл — афінянин («Оси», 1302).

Гіппонакт — грецький поет VI ст. до н. е., який у своїх віршах сатиричного змісту відображав життя простих людей, глузував із скульптора Бупала («Лісістрата», 378; «Жаби», 661).

Гіппократ — син Аріфрона, племінник Перікла, афінський стратег у 426–424 pp. до н. е.; сини його, за Арістофаном, відзначалися неймовірною тупістю («Хмари», 1002).

Гліка — Ім’я якоїсь злодійки («Жаби», 1343. 1363).

Главкет — сучасник Арістофана, предмет його насмішки («Мир», 1009).

Гомер — великий давньогрецький поет-епік (IX–VIII ст. до н. е.), автор «Іліади» й «Одіссеї» («Хмари», 1056; «Мир», 1092, 1099; «Жаби», 1035. 1041).

Горгони — три міфічні сестри-потвори: Стено, Евріала і Медуза; їх жахливі обличчя обертали в камінь кожного, хто на них дивився («Ахарняни», 583; «Мир», 561. 809; «Лісістрата», 582; «Жаби», 477).

Грифони — міфічні дивовижні істоти — крилаті леви з орлиною головою («Жаби», 929).

Д

Датід — ім’я лідійського раба («Мир», 289).

Дарданіда — флейтистка («Оси», 1371).

Дарій — персидський цар з 521 по 486 pp. до н. е. («Жаби», 1029).

Дексітей — афінський музикант («Ахарняни», 13).

Делос — острів на Егейському морі, місце народження Аполлона і Артеміди («Хмари», 595; «Жаби», 659).

Дельфи — місто у Греції біля підгір’я Парнасу з храмом Аполлона, де жриця Піфія виголошувала віщування бога («Оси», 158; «Жаби», 659).

Деметра — сестра Зевса, мати Персефони, богиня землеробства і родючості землі («Ахарняни», 47 та інші).

Деметрія — жіноче грецьке ім’я («Хмари», 684).

Демос — син Перілампа, афінський красень часів Арістофана («Оси», 98).

Демострат — афінський політик, який енергійно ратував за похід на Сіцілію («Лісістрата», 411).

Деркет — селянин з Філи, місцевості на кордоні Аттіки і Беотії («Ахарняни», 1028).

Деркіл — афінський політик («Оси», 78).

Діагор — з Мелоса, філософ-матеріаліст, засуджений до страти за атеїзм, втік з Афін у Корінф («Жаби», 320).

Діасії — свято на честь Зевса («Хмари», 408. 864).

Дікеополь (досл. справедливий громадянин) — головний герой комедії Арістофана «Ахарняни».

Діктінна — епітет богині Артеміди («Оси», 368).

Діомеї — передмістя Афін («Жаби», 651).

Діонії — свято на честь Зевса («Мир», 420).

Діоніс або Вакх — син Зевса і Семели, бог вина, виноградарства і, веселощів («Хмари», 91. 519. 603. 1000), один з головних персонажів комедії «Жаби».

Діонісії (великі і малі або сільські) — свято на честь бога Діоніса («Ахарняни», 202).

Діопейт — афінський віщун і прихильник старих порядків («Оси», 380).

Діполії — свято на честь Зевса, захисника полів від граду, з жертвоприношенням бика («Хмари», 984).

Діоскури — див. Кастор і Полідевк.

Дітіл — «варварське» (негрецьке) чоловіче ім’я («Жаби», 608).

Дракет — чоловіче ім’я («Лісістрата», 254).

Дракоптід — реакційний афінський політик («Оси», 157).

Е

Еагр — афінський трагічний актор, за свідченням античних схоліастів (коментаторів), особливо вдалася йому роль у трагедії Софокла «Ніоба» («Оси», 579).

Еак — суддя в царстві мертвих; у Арістофана для гумористичного ефекту — воротар Плутона («Жаби», 464 і далі).

Еватл — син Кефісодема, модний афінський оратор, вихованець софістів («Ахарняни», 710; «Оси», 592).

Евбея — великий острів в Егейському морі на схід від Аттіки («Хмари», 211; «Оси», 715).

Евергід — грецьке чоловіче ім’я («Оси», 234).

Евполід — афінський комедіограф V ст. до н. е., разом з Кратіном і Арістофаном належить до трійці класичних представників староаттічної комедії («Хмари», 553).

Евріклей — афінський оратор і ритор часів Пелопоннеської війни («Оси», 1019).

Евріпід (бл. 484–406 pp. до н. е.) — великий давньогрецький драматург. З 90 п’єс Евріпіда збереглося 19, з яких найбільш відомі: «Медея», «Іпполіт», «Алкестіда», «Іфігенія в Тавріді», «Електра», «Орест» та інші. Евріпід знижує врочисто піднесений стиль трагедії, вводить в неї інтригу, елементи комізму, виводить на сцену звичайних людей з їх пристрастями і вадами, своєрідно інтерпретує міфи, з яких черпав сюжети для своїх трагедій («Ахарняни», 894; «Хмари», 1371. 1377; «Мир», 148; «Лісістрата», 283. 385), один з головних персонажів комедії «Жаби».

Еврот — річка в Лаконії, на її берегах стояла Спарта («Лісістрата», 1327. 1331).

Евтімен — афінський архонт у 437 р. до н. е. («Ахарняни», 66).

Евфемій — афінський політик демократичного табору («Оси», 599).

Евхарід — торговець городиною («Оси», 680).

Егейські скелі —скелі Егейського моря («Жаби», 667).

Егіна — острів у Саронській затоці, між Аттікою і Пелопоннесом, предмет суперечки між Афінами і Спартою, база контрабандистів під час Пелопоннеської війни («Ахарняни», 653; «Оси», 122; «Жаби», 363).

Едіп — син Лая та Іокасти, фіванський цар, який ненароком убив свого батька, не знаючи, хто він такий, та одружився із своєю матір’ю. Коли виявилося, що він батьковбивця і кровозмісник, Едіп осліпив себе і пішов з Фів на добровільне вигнання («Жаби», 1182).

Читать книгу онлайн Комедії - автор Аристофан или скачать бесплатно и без регистрации в формате fb2. Книга написана в 1980 году, в жанре Античная литература, Классическая проза. Читаемые, полные версии книг, без сокращений - на сайте Knigism.online.